Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

134 Ключові слова: ОУН(р), родина Шухевичів, протидержавний інститут, інституційна спадкоємність, культурний фронт. Історія як дзеркало нації Українська історія має здатність повертатися, а в ній — люди, чиї долі стали фундаментом нації. Понад 80 років тому, коли тоталітарна машина намагалася знищити наше коріння, прокинулася новітня українська еліта, чиєю зброєю було залізне «слово» та незламний дух. Метою цієї статті є не лише відновлення історичної справедливості, а й висвітлення ролі великих родин у формуванні державності через призму інституційного підходу. У сучасному політологічному дискурсі Організація українських націоналістів (революційна) середини ХХ століття розглядається як унікальний феномен протидержавного інституту (3). Вона не просто чинила опір, а створювала паралельну систему соціального, політичного та культурного управління. Об'єктом нашого дослідження є інституційна структура ОУН(р) та її здатність до регенерації, що базувалася на «генетичному коді» української інтелігенції. На прикладі Покуття (с. Тишківці), яке стало родовим гніздом родини Шухевичів, ми простежимо, як родинна спадкоємність ставала фундаментом для розбудови національних інституцій в Україні (6). Оскільки в сучасному політологічному дискурсі питання життєздатності бездержавних націй набуває особливої гостроти. Організація українських націоналістів (революційна) середини ХХ століття традиційно розглядається через призму мілітарної боротьби ( 1, 4). Проте, з погляду інституційного аналізу, ОУН(р) являла собою унікальний феномен протодержавного інституту (3). Вона не просто чинила опір окупаційним режимам, а створювала паралельну систему соціального, політичного та культурного управління, яка де-факто замінювала відсутні державні структури ( 6). Проблема, що розглядається у статті, полягає у вивченні взаємозв'язку між