Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

140 Важливим аспектом є також культура меценатства. Готовність політичних діячів, громадських активістів та дослідників (В. Кіпіані, Б. Тихолоза та інших) долучитися до відновлення фондів та будівлі свідчить про високий рівень суспільної консолідації. Проте автори статті наголошують: відбудова Музею Шухевича, якого має бути загально національною справою, вільною від вузько політичного піару. Як показує досвід будівництва колегіуму УКУ, саме об'єднання зусиль багатьох благодійників створює справжню «інвестицію в майбутнє». Для наукової спільноти та таких осередків, як Тишківці, це сигнал: ми маємо не лише берегти старе, а й створювати нові інтелектуальні та технологічні фортеці, які ворог не зможе дістати своїми ракетами. Особливого значення дослідженню протодержавності ОУН(р) надають свідчення пані Марії Трильовської — доньки генерала Романа Шухевича [7]. Її особиста історія є живою ілюстрацією того, як радянська каральна система намагалася не лише знищити фізично лідерів визвольного руху, а й повністю «перепрошити» свідомість їхніх нащадків. 1. Депортація, спроба асиміляції та психологічний терор. Марія Трильовська згадує, як після арешту всієї родини (матері, бабусі та двох дітей) у 1945 році її з братом Юрієм відправили до спецдитбудинків (Чорнобиль, Сталіно/Донецьк) [7]. Радянська влада пішла на безпрецедентний крок — зміну ідентичності дітей. Пані Марія лише у 17 років дізналася своє справжнє прізвище. «Я була і комсомолка, і російськомовна... Документи в мене були не мої рідні: Березанська Марія Романівна, росіянка», — згадує вона. Навіть у шкільному віці діти Шухевича перебували під постійним наглядом та допитами КДБ: «Ми постійно були на гачку в КДБ» [7]. Ця стратегія депортації та примусової зміни ідентичності ідентична до методів, які Російська Федерація застосовує на окупованих територіях України у 2024–2026 роках. 2. Музей як єдиний зв'язок із батьком та естафета ідеї. Для доньки, яка