Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

172 вимірювального вузла від сегментів мережі загального доступу та застосування захищених елементів (secure elements) для зберігання ключів автентифікації. На рівні передавання даних доцільно використовувати криптографічні протоколи, адаптовані для пристроїв з обмеженими ресурсами – наприклад, DTLS або легковагові варіанти TLS. Нарешті, на програмному рівні необхідно впровадити механізми контролю цілісності: будь-яка зміна результату вимірювання чи метаданих про нього має фіксуватися і сигналізувати оператору. Рівноправним партнером технічних заходів є організаційні: без регулярної повірки програмних компонентів і чіткого розмежування прав доступу навіть найсучасніший криптозахист не рятує [1, с. 52]. На міжнародному рівні питання захисту промислових вимірювальних систем почали регулюватися відносно недавно. Серія стандартів IEC 62443 закладає архітектуру безпеки для промислових мереж і передбачає зонування з різними рівнями захисту залежно від критичності функції. Міжнародна організація з законодавчої метрології (OIML) у своїх останніх документах також торкається питань цілісності програмного забезпечення засобів вимірювальної техніки. Для України принциповим є не лише гармонізація із цими стандартами, а й включення кібербезпекових вимог до процедури метрологічного підтвердження відповідності: якщо прошивка або градуювальні коефіцієнти приладу можуть бути змінені дистанційно, то без перевірки захисту від такої зміни сам сертифікат повірки втрачає значну частину своєї гарантійної сили. Підсумовуючи, варто зазначити, що кібербезпека цифрових термометричних систем – це не суто «айтішна» задача, яку можна делегувати ІТ-службі підприємства. Це метрологічне питання, що стосується самої суті достовірності вимірювання. Доки програмно-апаратне середовище приладу залишається вразливим до несанкціонованого впливу, жодне калібрування не гарантує, що зафіксований результат відповідає реальній температурі об'єкта. Перспективними напрямами є розроблення профілів захисту для засобів вимірювальної техніки на рівні ДСТУ, впровадження незмінних журналів