Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

235 Проблема духовності людини та її ролі у формуванні зрілої, психологічно здорової особистості сьогодні набуває дедалі більшої практичної значущості. Розвиток духовності особистості є тим ресурсом, який допомагає людині долати життєві труднощі, розв'язувати внутрішні та зовнішні конфлікти, зберігаючи людську гідність, милосердя, співчуття та доброту стосовно інших людей. У переломні кризові моменти у багатьох людей можна спостерігати пошук духовних цінностей, що дають сенс і опору в житті. Набуття сенсу життя, безперечно, пробуджує душевні сили, необхідні для того, щоб протистояти конфліктам, руйнуванню соціальних засад і сформованих традицій. Серед духовних цінностей неабияке значення мають релігійні цінності — зокрема такі, як віра, надія та любов. Уже давно відомо, що люди, які вірять у Бога, виявляються більш захищеними, психічно стійкими та врівноваженими в надзвичайних ситуаціях. «У тій мірі, в якій людина поділяє глибинні символи віри, вона має в ній опору в найнебезпечніші та найтривожніші моменти свого життя. Віра створює для її психіки масований захист, що дозволяє витримати випробування без руйнування особистості» [3,с.91]. Однак у сучасній літературі фактично відсутній аналіз духовних релігійних цінностей з погляду їхнього впливу на психологічну захищеність людини та її стресостійкість. Мета роботи — дослідити психологічні та релігійні аспекти віри, надії та любові (на прикладі християнської традиції), які допомагають людині набути духовної стійкості та душевної безпеки. Психологічні особливості духовних цінностей Віра, надія та любов розглядаються як важливі характеристики особистості як у психології, так і в християнській антропології. Що ж являє собою віра в психологічному розумінні? Сучасна психологія дає таке визначення віри — це «особливий стан психіки, що полягає в повному й беззастережному прийнятті людиною будь-яких відомостей, текстів, явищ, подій або власних уявлень і висновків, які можуть виступати надалі основою її ―Я‖, визначати деякі з її вчинків, суджень, норм поведінки та відносин» [5,с.62]. У християнській же традиції, за словами святого апостола Павла, віра є здійсненням очікуваного і