Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

30 Агентська теорія доповнює інституціональний аналіз, пояснюючи роль НФІ як незалежного монітора у трикутнику «суспільство – уряд– парламент». Вони зменшують агентські витрати, підвищують якість макроекономічного прогнозування та запобігають опортуністичній поведінці політичних акторів [3]. Теорія публічного вибору акцентує увагу на раціональній поведінці політиків, схильних до фіскального популізму. У цьому контексті НФІ виконують роль інституційного стримувача, який сприяє довгостроковій бюджетній стабільності [4]. Інституціональна довіра виступає ключовою категорією ефективності НФІ. Чим вищий рівень прозорості, професійної автономії та аналітичної незалежності установи, тим більшою є її легітимність у суспільстві та на фінансових ринках. Зростання ролі НФІ у системі забезпечення бюджетної дисципліни та прозорості державних фінансів актуалізує необхідність комплексного інституційного аналізу їх діяльності. У сучасних дослідженнях підкреслюється, що ефективність НФІ визначається не лише формальною законодавчою незалежністю, а й сукупністю організаційних, процедурних та поведінкових чинників, які формують реальну спроможність установи здійснювати незалежний фіскальний аналіз та впливати на процес формування бюджетної політики. У зв’язку з цим доцільним є використання системного підходу до оцінювання інституційного середовища функціонування НФІ. З метою узагальнення ключових складових інституційної архітектури та визначення аналітичних параметрів оцінювання їх спроможності у табл. 1 представлено багаторівневу модель інституціонального аналізу НФІ, яка охоплює нормативно-правові, організаційні, процедурні та поведінкові аспекти їх діяльності.