Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

349 запальних сигнальних каскадів, у яких ключовими регуляторами надлишкової секреції слизу є цитокіни, насамперед інтерлейкін-13 (IL-13) та фактор некрозу пухлини α (TNF-α), шляхом активації сигнальних каскадів янус-кінази 1/трансдуктора сигналу та активатора транскрипції 6 (JAK1/STAT6) і інгібітора κB-кінази/ядерного фактора κB (IKK/NF-κB) відповідно, зумовлюють підвищення транскрипції генів гелеутворюючих муцинів MUC5AC (mucin 5AC) та MUC5B (mucin 5B) [1]. Це супроводжується порушенням мукоциліарного кліренсу та гіперсекрецією слизу. Вивільнена у відповідь на хронічне запалення нейтрофільна еластаза, через активацію рецептора епідермального фактора росту та утворення активних форм кисню також посилює синтез муцинів [2]. Як наслідок, відбувається зниження мукоциліарного кліренсу, який є провідним захисним механізмом дихальних шляхів, з уповільненням транспорту слизу, формуванням слизових пробок, прогресуванням бронхообструкції, зростанням ризику інфекційних загострень і зниження функції легень [3]. У хворих з бронхообструктивними захворюваннями з метою нормалізації дренажної функції дихальних шляхів через посилення гідратації та покращення реологічних властивостей слизу, доцільно використовувати мукогідратанти, зокрема гіпертонічний розчин NaCl [4]. Покращення ефективності відходження мокротиння при застосуванні гіпертонічного NaCl відбувається внаслідок його муколітичного ефекту, який реалізується через декілька взаємодоповнюючих механізмів. Гіпертонічний розчин NaCl порушує іонні та електростатичні звʼязки всередині муцинового гелю, що сприяє зниженню в’язкості мокротиння і підвищення рухливості секрету [2]. ГР депонується на поверхні бронхіального епітелію і шляхом створення градієнту осмотичного тиску сприяє руху рідини з тканин через епітелій у просвіт дихальних шляхів зі збільшенням об’єму води у складі бронхіального секрету, внаслідок чого відбувається зменшення відносної концентрації муцинів та вʼязкості слизу, збільшення його секреторних обʼємів, збільшується висота поверхневого рідинного шару (ASL) та, відповідно, відновлюється дегідрована поверхня дихальних шляхів [5]. На поверхні