Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

116 інститутів. Унаслідок цього інформаційний простір перетворюється на важливе поле протиборства, де ключовими об’єктами впливу виступають когнітивні процеси людини та суспільства [1]. У сучасному безпековому дискурсі дедалі частіше використовується поняття когнітивного виміру конфліктів , що охоплює цілеспрямований вплив на сприйняття, переконання та поведінкові установки населення. У межах гібридної війни інформаційні операції спрямовані на формування недовіри до державних інституцій, поширення панічних настроїв, підрив соціальної єдності та дестабілізацію суспільства. Такі дії реалізуються через масштабні кампанії дезінформації, маніпуляції громадською думкою, використання соціальних мереж та цифрових платформ для поширення викривленої інформації [2]. Значну роль у сучасних інформаційних конфліктах відіграють дезінформаційні кампанії , що передбачають систематичне поширення неправдивих або маніпулятивних повідомлень з метою досягнення політичних або стратегічних цілей. У цифровому середовищі такі кампанії часто поєднуються із застосуванням алгоритмічних технологій поширення контенту, використанням бот-мереж та створенням інформаційних «інфекцій», які швидко поширюються у медіапросторі. Внаслідок цього інформаційний простір стає вразливим до маніпуляцій, а населення — до впливу психологічних і когнітивних механізмів дезінформації [3]. Особливу небезпеку становить той факт, що інформаційні атаки спрямовуються не лише на державні інституції, але й на когнітивні процеси окремої людини. Маніпулятивні технології використовують психологічні особливості сприйняття інформації, емоційні реакції та соціальні стереотипи. У результаті формуються викривлені уявлення про події, що відбуваються, підсилюється поляризація суспільства та знижується рівень довіри до офіційних джерел інформації [4]. У цьому контексті важливого значення набуває проблема когнітивної вразливості суспільства , яка визначається рівнем медіаграмотності, здатністю