Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

121 аспектах, поступово доповнюється гуманітарним виміром забезпечення безпеки людини та суспільства. Глобальні кризи, гібридні конфлікти, пандемії, масові міграційні процеси та воєнні дії продемонстрували, що стійкість держави значною мірою залежить не лише від її оборонного потенціалу, але й від здатності забезпечувати захист базових життєвих потреб населення, підтримувати соціальну стабільність та зберігати функціональність ключових суспільних інститутів [1]. Особливої актуальності ця проблема набула для України в умовах тривалої збройної агресії та функціонування держави в режимі воєнного стану. У цих умовах безпекова політика повинна враховувати не лише питання оборони територіальної цілісності, але й комплекс гуманітарних викликів, що пов’язані із захистом життя, здоров’я, психічного стану населення, функціонуванням систем охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та критичної інфраструктури. Саме тому у сучасному науковому дискурсі дедалі більшого поширення набуває концепція human security (безпеки людини), що передбачає захист життєво важливих потреб і прав людини — життя, здоров’я, гідності, соціальної стабільності та можливості розвитку — і розглядає їх забезпечення як необхідну передумову стійкості суспільства та держави [2]. Гуманітарний вимір безпеки передбачає переосмислення ролі державної політики у сфері забезпечення життєдіяльності суспільства. Йдеться про формування такої системи управління, яка здатна ефективно реагувати на комплексні загрози, що впливають на фізичну, психологічну, соціальну та економічну безпеку населення. За таких умов гуманітарна політика держави поступово трансформується у важливий елемент національної безпекової архітектури [3]. У межах сучасних безпекових досліджень усе більше уваги приділяється концепції державної стійкості (resilience) , яка розглядається як здатність суспільства та державних інститутів адаптуватися до кризових ситуацій, протистояти загрозам і швидко відновлювати свою функціональність після потрясінь. Європейський Союз та Організація Північноатлантичного договору