Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

126 документах ООН стійкість інтерпретується як інституційна спроможність зберігати функціональність соціальних інституцій та забезпечувати захист прав людини навіть у складних умовах конфлікту [2]. Особливу роль при цьому відіграють механізми гуманітарної допомоги, соціальної підтримки населення та відновлення критичної інфраструктури. Важливий внесок у розвиток концепції суспільної життєздатності зроблено в рамках політики НАТО. Альянс розглядає стійкість крізь призму цивільної готовності (civil preparedness) до загроз і здатність підтримувати безперервність функціонування основних систем у кризових ситуаціях. Документи НАТО підкреслюють значення цивільного захисту населення, забезпечення функціонування систем охорони здоров’я, енергетики, транспорту та комунікацій як ключових елементів національної безпеки [3]. Європейський Союз також приділяє значну увагу розвитку стійкості як складової гуманітарної політики та безпеки. Європейські підходи базуються на принципах міжінституційної взаємодії, розвитку систем цивільного захисту, підтримки соціальної стабільності та зміцнення довіри між державою і суспільством. Важливим напрямом діяльності ЄС є підтримка держав, які перебувають у стані конфлікту, шляхом надання гуманітарної допомоги, розвитку програм психологічної підтримки населення та відновлення соціальної інфраструктури [4]. Аналіз європейських підходів дає підстави стверджувати, що пріоритетним тут є збереження соціального капіталу. Практика окремих держав також демонструє ефективність комплексних підходів до забезпечення адаптивності в умовах воєнних загроз. Зокрема, досвід Ізраїлю показує важливість системної підготовки населення до кризових ситуацій, розвитку мережі цивільного захисту та створення механізмів психологічної підтримки громадян. Подібні підходи застосовуються і в країнах Північної Європи, де особлива увага приділяється розвитку культури безпеки та підвищенню рівня громадянської відповідальності за безпеку суспільства. У цьому вимірі важливого значення набуває концепція вітальної безпеки, яка розглядає безпеку людини як систему умов, що забезпечують збереження