Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

156 що створює додаткові ризики для населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб [5]. У цьому вимірі чистота атмосферного повітря виступає одним із ключових компонентів вітальної безпеки. Вітальна безпека передбачає забезпечення таких умов, за яких людина має можливість зберігати життя, здоров’я та функціональну спроможність навіть у кризових ситуаціях [6]. Забруднене повітря безпосередньо підриває ці можливості, оскільки впливає на базові фізіологічні процеси. Водночас проблема атмосферного забруднення має міждисциплінарний характер і потребує комплексного підходу. Ефективне вирішення передбачає поєднання екологічних, медичних, правових та управлінських заходів. Важливим інструментом є системний моніторинг якості повітря, що дозволяє своєчасно виявляти небезпечні концентрації забруднювачів та реагувати на них [7]. Сучасні технології передбачають використання автоматизованих систем моніторингу, супутникових спостережень та цифрових платформ для аналізу екологічних даних. Це дозволяє формувати об’єктивну картину стану атмосферного середовища та розробляти ефективні управлінські рішення [8]. У правовому вимірі важливим є вдосконалення законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, зокрема щодо відповідальності за екологічні правопорушення та відшкодування збитків, завданих довкіллю [9]. За умов післявоєнного періоду зазначене питання набуває особливого значення, оскільки виникає необхідність забезпечення належного рівня екологічної безпеки населення. Соціальний аспект проблеми полягає у впливі забрудненого повітря на якість життя населення, рівень захворюваності та працездатність. Тривале перебування у забрудненому середовищі призводить до зниження життєздатності населення та зростання навантаження на систему охорони здоров’я [10].