Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

173 Окремою проблемою є мінування сільськогосподарських територій. За даними міжнародних організацій, значна частина орних земель в Україні потребує розмінування, що унеможливлює їх використання за призначенням протягом тривалого часу [5]. Це не лише знижує економічний потенціал держави, а й створює загрозу життю людей. У зазначеному аспекті післявоєнне відновлення біосфери має розглядатися як комплексний процес, що включає екологічні, правові та соціальні заходи. Важливим напрямом є проведення ґрунтового моніторингу, який дозволяє визначити рівень забруднення та розробити ефективні стратегії рекультивації [6]. Сучасні наукові підходи до відновлення ґрунтів передбачають використання біоремедіації (очищення ґрунтів за допомогою мікроорганізмів) та фіторемедіації (використання рослин для вилучення або нейтралізації забруднювачів), а також інших інноваційних технологій, спрямованих на зниження рівня токсичних речовин у ґрунтовому середовищі [7]. При цьому застосування рослин, здатних накопичувати важкі метали, дозволяє поступово зменшувати рівень забруднення. Водночас ефективність відновлення значною мірою залежить від державної політики та правового регулювання. Необхідним є створення нормативно-правової бази, яка б передбачала механізми оцінки екологічних збитків, відповідальність за їх завдання та фінансування заходів з відновлення [8]. У соціальному вимірі відновлення біосфери безпосередньо пов’язане з поверненням населення на деокуповані території. Безпечне використання земель, відновлення сільського господарства та забезпечення доступу до чистих ресурсів є ключовими умовами реінтеграції територій [9]. З огляду на викладене доцільним є розгляд післявоєнного відновлення біосфери крізь призму вітальної безпеки. У цьому підході екологічна безпека виступає як базова умова збереження життя та здоров’я людини, а відновлення природних ресурсів — як стратегічний напрям державної політики [10].