Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

281 транспорт, заклад та ін.), а також до особливостей вразливих категорій населення. Паніка є одним із основних чинників вторинної небезпеки, яка може призвести до травмування, дезорієнтація, чи масової тисняви. Тому потрібна оперативна оцінка ситуації. Слід визначити джерело загрози (вибух, постріли, залишений підозрілий предмет, повідомлення про мінування, тощо). Про це слід негайно проінформувати державні органи та установи. Про підозрілі дії або предмети, незвичну поведінку або осіб, мають бути повідомлені поліція: за номером 102 або 112, ДСНС: за номером 101, швидка допомога: за номером 103. Населенню слід тримати безпечну відстань від місць потенційної загрози. Заборонено самостійно пересувати предмети, що можуть містити вибухівку, або фіксувати їх на відео. Слід уникати місць скупчення людей. Терористи можуть використати ефект «другої хвилі», тобто завдавати ураження після початкового вибуху чи атак, до чого зараз вдається держава-агресорка. У випадку виникнення реальної або потенційної терористичної загрози наприклад, вибух, стрілянина, напад, закладення вибухівки, захоплення заручників тощо, найважливішим є збереження життя. Для цього необхідно: • дотримуватися чітких, простих до виконання рекомендацій, які адаптовані до різних ситуацій перебування особи; • провести локальні навчання та тренування для різних груп населення; • забезпечити доступ до спрощених алгоритмів (чек-листів) для осіб з особливими потребами; • залучити волонтерів, соціальні служби, школи та мед заклади до підготовки моделей поведінки у громаді. Згідно з рекомендаціями фахівців у сфері цивільної безпеки (ДСНС, СБУ, МВС, МОЗ), моделі поведінки населення в умовах терористичних загроз повинні: • бути передбачуваними та стандартизованими; • враховувати фазу інциденту (до, під час або після події);