Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

322 реалізації протиправних схем, пов’язаних із фальсифікацією лікарських засобів, незаконним обігом медикаментів, завищенням цін та маніпуляцією попитом [4]. Важливим аспектом дослідження є встановлення кримінологічного механізму використання віктимності населення організованою злочинністю. Мова не лише про експлуатацію соціальної уразливості, а про системне формування криміногенних практик, у межах яких віктимність виступає функціональним ресурсом для реалізації злочинних схем. У таких умовах поведінкові ризики трансформуються у фактори криміногенного середовища, що знижують поріг сприйняття небезпеки, послаблюють здатність до правової самооборони та створюють передумови для втягнення особи у протиправні відносини. Відповідна взаємодія набуває ознак стійких кримінальних моделей, що відтворюються у різних сегментах соціальної та економічної системи [4]. Фармацевтичний ринок у воєнний період набуває стратегічного значення, оскільки забезпечує доступ населення до життєво необхідних препаратів. Його дестабілізація створює пряму загрозу вітальній безпеці, що розуміється як стан захищеності життя, здоров’я та гідності людини [5]. З урахуванням зазначених обставин , криміногенний вплив на фармацевтичний сектор слід розглядати як складову загроз національній безпеці. У цьому вимірі віктимізація населення виходить за межі індивідуального або соціального явища та набуває ознак системної загрози національній безпеці. Масове підвищення рівня віктимності створює умови для дестабілізації критичних сфер життєзабезпечення, зокрема охорони здоров’я, що в умовах війни виконує функцію базового елементу стійкості держави. Криміногенний вплив на медичну та фармацевтичну інфраструктуру слід розглядати як форму непрямого підриву національної безпеки, оскільки його наслідки проявляються у зниженні життєздатності населення, погіршенні демографічних показників та послабленні соціальної стабільності. Зазначений підхід дозволяє інтегрувати кримінологічний аналіз у ширший безпековий дискурс та обґрунтувати необхідність системного реагування на зазначені загрози [6].