Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

39 громадські слухання, культурні події або толоки, що зазвичай сприяють згуртуванню спільноти; високий рівень мінної небезпеки обмежує пересування місцевих жителів і гальмує економічну активність, як-от фермерство, через що деякі населені пункти опиняються в ізоляції навіть у межах тієї самої громади; стан постійного стресу й небезпеки змушує людей акцентувати увагу на власному виживанні, що підриває дух колективізму та призводить до соціальної апатії; виснаженість і стресові розлади, які знижують здатність до конструктивного спілкування, що призводить до конфліктів навіть через дріб’язкові приводи; вимушений виїзд значної частини активного населення, зокрема молоді, підприємців і лідерів громадської думки, залишає громади зі здебільшого літнім населенням чи вразливими соціальними групами (серйозно обмежує можливості для ефективної самоорганізації); брак кваліфікованих працівників в органах місцевого самоврядування [2, c, 10], що позначається на спроможності громади реалізовувати програми згуртованості; більша частина діяльності зводиться до вирішення найнагальніших проблем. Ці бар’єри спонукають управлінців переосмислювати підходи до співпраці й акцентувати увагу на малих формах згуртованості. Це передбачає використання цифрових платформ замість масових заходів, а також розвиток адресної підтримки або створення невеликих груп психологічної підтримки для посилення соціальної єдності в умовах кризи. На сучасному етапі для зміцнення згуртованості прифронтових територіальних громад діє національний проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» [3] забезпечуючи партнерство тилових і прифронтових регіонів для відновлення житлової та інфраструктурної бази. Укріплення згуртованості в прифронтових громадах базується на комплексному підході, що поєднує безпеку, передбачуваність підтримки та залучення населення до спільного життя громади. Це створює відчуття єдності й причетності до загальнодержавної мети навіть в умовах небезпеки. Алгоритм управлінських дій для зміцнення згуртованості прифронтових територіальних громад передбачає перехід від «режиму виживання» до сталого