Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

43 ключових суб’єктів забезпечення життєзбереження населення. У межах сучасної безпекової парадигми громада перестає бути лише адміністративно- територіальною одиницею і набуває ознак соціального простору, в якому формуються механізми стійкості, взаємопідтримки та колективної відповідальності [1]. У цьому контексті вітальна безпека постає як інтегральна характеристика здатності територіальної громади забезпечувати збереження життя, здоров’я та гідності жителів громади, а також створювати умови для їхньої безпечної життєдіяльності та взаємопідтримки в кризових умовах. На відміну від традиційних підходів до безпеки, що зосереджуються на державних інституціях, концепція вітальної безпеки переносить акцент на людину, її поведінкові стратегії та взаємодію із соціальним середовищем [2]. Важливим елементом такого підходу є соціальний капітал, який визначається як сукупність соціальних зв’язків, рівень довіри та готовність до співпраці між людьми в межах громади. У кризових умовах соціальний капітал виступає ключовим ресурсом мобілізації, що дозволяє швидко організовувати допомогу, забезпечувати координацію дій та підтримувати соціальну стабільність [3]. Зростання ролі соціального капіталу особливо помітне в умовах війни, коли офіційні інституції не завжди здатні оперативно реагувати на всі виклики. У таких ситуаціях активізуються неформальні мережі взаємодопомоги, волонтерські рухи та ініціативи громадянського суспільства, які забезпечують підтримку найбільш вразливих категорій населення [4]. Окремого значення набуває духовний вимір вітальної безпеки, який включає віру, моральні цінності та релігійні практики. Духовність виступає не лише джерелом внутрішньої стійкості особистості, але й фактором консолідації громади, формуючи відчуття єдності, підтримки та спільної відповідальності [5]. Релігійні спільноти в умовах війни відіграють важливу роль як центри соціальної підтримки, психологічної допомоги та гуманітарної діяльності. Вони