Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

62 (insecurity), являє собою суто соціальний конструкт. Саме поняття безпеки людини, незважаючи на його очевидність, змінюється в залежності від багатьох факторів - фізичних, економічних, соціально-політичних і ін. Безпека людини залежить від викликів і загроз, які виникають в процесі людської життєдіяльності. «Безпека» і «security» - це абстрактні поняття, що відображають почуття, стан, емоції людини, в той час як «safety» - це частіше уявлення особи про фізичний стан або усвідомлення власної безпеки. Початковий сенс безпеки і security - це умова буття, яке здатний створити сама людина, а «safety» - це предмет, що створює такі умови. Взагалі для концепту safety більше характерні предметно-функціональні ознаки, яке формує ядро з конкретних об'єктів: «місце», «предмет», «особа», в той час як безпека і security формують ядро з ключовими поняттями «надійність», «підтримка», «гарантія», «турбота», які визначають стан відсутності загрози в фізичному, психологічному, емоційному або фінансовому відношенні [1,2]. Відповідно, вітальний потенціал – це здатність виживати та процвітати у складних умовах, основна характеристика і семантичне ядро поняття вітальної безпеки. Як показує фреймовий аналіз, саме ці терміни служать ядром даного концепту. У процесі забезпечення «human security» культурні потреби стають об'єктом політичних рішень, які повинні забезпечити кожному громадянинові рівні права для їх задоволення. Все це наводить на висновки щодо потреби удосконалення парадигми гуманітарної безпеки в частині, що стосується захисту від небезпек ментального або соцієнтального характеру, або її вітальної компоненти не тільки як утвердження відсутності небезпеки для здоров’я, а, що надважливо, здатності особистості до самозбереження, прагнення до збереження життєвого оптимізму навіть за відсутності умов елементарної безпеки існування. При цьому така відсутність мається на увазі, по-перше, як обставина «природного», або об'єктивного характеру – уродженої резильєнтності, здатності у людини інстинкту виживання, і, по-друге, як наслідок, або результат «штучної», або