Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

89 соціальний супровід. Її функціонування забезпечує більш повне відновлення пацієнтів, однак ефективність залежить від рівня координації між різними ланками системи охорони здоров’я та безперервності надання допомоги. Сучасна організація медичного забезпечення в умовах війни базується на інтеграції лікувальних, профілактичних і реабілітаційних підходів у межах єдиної функціональної моделі [5]. Такий підхід дозволяє не лише усувати наслідки захворювань, а й відновлювати функціональну спроможність особистості та її здатність до соціальної взаємодії. Профілактичний напрям у цих умовах набуває особливого значення, оскільки спрямований на зменшення ймовірності ускладнень і підтримання стабільного стану здоров’я. Контроль хронічних захворювань, своєчасна імунопрофілактика, формування навичок здорового способу життя та інформаційна підтримка населення створюють основу для зниження загального рівня ризиків [6]. Реабілітаційний компонент забезпечує відновлення фізичних і психічних функцій після травм і захворювань. Реалізація таких заходів здійснюється в межах мультидисциплінарних команд, що дозволяє забезпечити комплексний вплив на стан пацієнта та його соціальну адаптацію [7]. Разом із тим домінування реабілітаційної моделі, орієнтованої на подолання наслідків, виявляє обмеження у контексті попередження ризиків. Це зумовлює необхідність розширення підходів до збереження здоров’я шляхом включення превентивного компонента, спрямованого на підготовку особистості до дій у кризових ситуаціях. У цьому вимірі ключового значення набуває концепція вітальної безпеки, яка розглядає здоров’я як результат не лише медичного втручання, а й готовності та здатності людини зберігати активну життєздатність у складних умовах [8]. Реалізація цього підходу передбачає формування у населення системи знань, практичних навичок і поведінкових стратегій, що забезпечують своєчасне розпізнавання загроз, адекватне реагування на них і мінімізацію негативних наслідків.