Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

93 наративів і техніки емоційної стабілізації. Зроблено висновок, що формування навичок психологічного самозахисту має системний характер і передбачає перехід від пасивного сприйняття інформації до активного розвитку індивідуального медіа-імунітету. Це забезпечує збереження ментальної цілісності військовослужбовця та підвищує його стійкість до інформаційно- психологічних загроз. Ключові слова: психологічний самозахист, вплив ЗМІ, дезінформація, медіаграмотність, когнітивна стійкість, інформаційна безпека, військовослужбовці, гібридна війна, психологічна резильєнтність. У сучасній архітектурі гібридного протистояння засоби масової інформації (ЗМІ) та цифрові медіа-платформи трансформувалися у простір активного ураження психіки військовослужбовців. Негативний медіавплив (НМВ) спрямований на деструкцію когнітивних процесів, розмивання ціннісних орієнтирів та провокування станів апатії або агресії. Відтак, розвиток навичок самозахисту постає не просто як елемент медіаграмотності, а як фундаментальна складова професійної надійності та психологічної безпеки особового складу ЗСУ [4; 5]. У ході воєнних дій медіа-ресурси використовуються ворогом для досягнення стратегічних цілей, що виходять за межі простого інформування. До ключових завдань НМВ належать:  Руйнування морально-психологічного стану: системний тиск через канали масової комунікації, спрямований на виснаження емоційних ресурсів.  Нівелювання наступального потенціалу: створення ілюзії «марності спротиву» та дискредитація військово-політичного керівництва [1; 2].  Стигматизація захисника: формування негативного образу воїна в очах цивільного суспільства через маніпулятивні медіа-наративи.  Психологічна облога: використання локальних ЗМІ та соцмереж для спонукання до капітуляції особового складу оточених підрозділів [8].