Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

101 Вітчизняна нормативна база в цій сфері поки що відстає від практичних потреб. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначає загальні засади повірки і калібрування, проте не містить конкретних вимог до захисту електронних метрологічних записів. Між тим у країнах Євросоюзу вже діють настанови EURAMET, які регламентують застосування цифрових свідоцтв про калібрування у форматі DCC (Digital Calibration Certificate). Ці документи містять криптографічний підпис, що унеможливлює непомітну зміну задокументованих характеристик засобу вимірювання. Впровадження такого підходу в Україні могло б суттєво підвищити довіру до результатів температурних вимірювань, особливо в умовах, коли метрологічна інфраструктура зазнає навантажень воєнного часу [1, с. 97]. Окрему проблему становить простежуваність у розподілених системах моніторингу температури – тих, де десятки або й сотні датчиків одночасно збирають дані в єдину базу. Навіть якщо кожен окремий датчик пройшов повірку, це не гарантує, що дані, які надходять від нього до сервера, не були змінені на шляху передавання. Тому поняття простежуваності в сучасному розумінні має охоплювати не лише метрологічні характеристики самого сенсора, але й цілісність каналу від сенсора до місця зберігання результату. Реалізувати це можна через застосування криптографічних хеш-функцій до пакетів вимірювальних даних: будь-яке втручання в передані значення негайно виявляється при перевірці контрольної суми [4, с. 15]. Таким чином, цифровізація метрологічної інфраструктури не скасовує класичних вимог до простежуваності температурних вимірювань – вона змінює форму їх реалізації. Незмінними залишаються вимоги до безперервності ланцюга звірень і документованості невизначеності на кожному його етапі; змінюється носій цієї документації і спосіб передавання розміру одиниці. Перспективи подальшого розвитку пов'язані з переходом до цифрових свідоцтв про калібрування з криптографічним захистом, автоматизованою верифікацією простежуваності в режимі реального часу та гармонізацією вітчизняних стандартів з вимогами EURAMET і COOMET. Результативність цих кроків