Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

137 антропоцентричні фокуси (« очима дітей »), а також дипломатичні лексеми ( підтримати, допомога, санкції, прибули ). Для 2025–2026 рр. показовими стають предикати інституційного впливу та стратегічної аргументації: оголосила, обмежить, закликав, встановити дату, маніпуляції Кремля . Саме вони свідчать, що заголовок дедалі частіше виконує не суто інформативну, а рамкувальну функцію, проєктуючи для адресата певний спосіб осмислення війни. У ширшому контексті ці результати співвідносяться як із глобальними, так і з українськими дослідженнями інформаційної війни. Reuters із посиланням на щорічне опитування World Economic Forum зафіксував, що дезінформація та мізінформація у 2025 році належали до найсерйозніших короткострокових глобальних ризиків [5]. Своєю чергою Катерина Ахинько, Олександр Косован і Микола Трохимович, аналізуючи маніпулятивні наративи в українському сегменті соціальних медіа, показали, що вплив на аудиторію реалізується через риторичні та стилістичні техніки маніпуляції, які особливо ефективні в коротких повідомленнях і заголовкових конструкціях [6]. Отже, значення заголовка в умовах війни посилюється ще й тому, що він стає першою точкою зіткнення адресата з потенційно маніпулятивним або, навпаки, верифікованим повідомленням. Із цього випливає, що аналіз заголовків у межах комунікативної лінгвістики безпосередньо пов’язаний із формуванням критичного читання, інформаційної стійкості та дискурсивного імунітету. Таким чином, воєнний заголовок в українських медіа постає не як нейтральна назва повідомлення, а як компактна дискурсивна матриця, у якій взаємодіють номінація події, оцінка, емоційний вектор, фрейм інтерпретації та стратегія впливу. Пілотний аналіз засвідчив, що протягом 2022–2026 рр. українські медіа пройшли шлях від переваги екстрено-інформативних заголовків до багатофункціональних наративних конструкцій, у яких поєднуються воєнна фактографія, дипломатичний контекст, колективна пам’ять та проєкція майбутнього. Це дає підстави стверджувати, що заголовковий