Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

88 та Vipera berus nikolskii [1]. Укуси згаданих видів індукують системні патологічні порушення, зокрема судинні тромбози, геморагії внутрішніх органів, дисфункцію серцево-судинної системи [2]. Водночас компоненти їхнього секрету слугують базовим субстратом для біотехнологічного виробництва специфічних антидотів (антивеномів), імунобіологічних сироваток та інших високотехнологічних лікарських засобів. Секрет отруйних залоз змій родини Viperidae є багатокомпонентною сумішшю біологічно активних сполук, представлених специфічними ензимами, пептидами та протеїнами. Особливе патофізіологічне значення мають протеази, які зумовлюють, зокрема, виражену геморагічну активність [3]. Синергічна дія зазначеного комплексу речовин обумовлює політропні фармакологічні властивості отрути, зокрема антикоагулянтну, антитромбоцитарну, гіпотензивну та аналгетичну дію [4; 5], що відкриває широкі перспективи для її клінічного застосування та розробки нових терапевтичних засобів. У сучасній клінічній практиці фармацевтичні препарати на основі компонентів отрути родини Гадюкових ( Viperidae ) посідають важливе місце в комплексній терапії патологій опорно-рухового апарату. Зазначені засоби характеризуються вираженою протизапальною дією, завдяки здатності до селективного впливу на осередки запалення. Зокрема, топічні форми лікарських засобів, що містять ізольовані пептиди отрути гадюк, рекомендовані для локальної терапії дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, зокрема остеоартриту, де вони демонструють високу терапевтичну ефективність [6]. У кардіологічній практиці фундаментальним досягненням біоорганічної хімії стало створення класу інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ). Їхня розробка базувалася на вивченні структури брадикінінпотенціювальних пептидів зміїної отрути. Нині іАПФ є стандартною стратегією першої лінії при лікуванні есенціальної артеріальної гіпертензії та діабетичної нефропатії [7]. Перспективним вектором сучасної неврології є вивчення нейропротекторного потенціалу компонентів секрету Viperidae для лікування нейродегенеративних патологій (зокрема, хвороби Паркінсона, хвороби