Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

96 спостерігається за припущення наявності в структурі міжвузловин атомів кисню, тоді як для низьких температур – за наявності кисневих вакансій. Якісно цей результат узгоджується з даними [8, 9]. Форма поверхні солідуса YBa 2 Сu 3 О 7– х значною мірою визначається характером кисневої дефектності та ступенем впорядкування атомів кисню в базових Cu–O шарах, що контролюють орторомбічно-тетрагональні фазові переходи та межі стабільності фаз [10]. Аналіз залежностей x = f ( P , T ) показав складний немонотонний характер зміни термодинамічних параметрів кисню, що свідчить про зміну механізмів дефектоутворення при переході між орторомбічною та тетрагональною модифікаціями. У межах моделі точкових дефектів було розглянуто шість можливих типів переважаючих дефектів. Результати розрахунків показали, що при високих температурах найкраще узгодження з експериментом досягається для моделі міжвузлового кисню, тоді як при нижчих температурах – для моделі кисневих вакансій. Разом з тим встановлено, що жодна з моделей точкових дефектів не забезпечує повного опису експериментальних залежностей у всьому температурному діапазоні. Це свідчить про складніший характер дефектної структури та наявність колективних ефектів у системі. Додатково була проаналізована модель ідеального твердого розчину асоціатів, у якій YBa 2 Сu 3 О 7– х розглядається як суміш асоціатів із граничними значеннями x =0 та x =1. У межах цієї моделі отримано значення ентальпій реакцій для орторомбічної та тетрагональної модифікацій, а також оцінено ентальпію поліморфного перетворення. Проте модель передбачає сталість парціальної ентальпії кисню, що суперечить експериментальним результатам . Найбільш адекватною виявилась модель впорядкування кисню в базовому Cu–O шарі, запропонована для фази YBa 2 Сu 3 О 6+ z . У цій моделі враховується існування впорядкованих і невпорядкованих кисневих позицій, а також зміна параметра порядку x залежно від температури та складу. За результатами ітераційних розрахунків методом Гаусса–Жордана отримано