Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

127 Активний та безперервний розвиток гірничовидобувної промисловості у криворізькому залізорудному басейні призвів до формування потужної зони техногенезу який характеризується наразі високим ступенем ураженості ландшафтного середовища. За період у понад 100 років сформувалась генетично відокремлена група головних процесів і явищ, які визначають основні антропогенно-ландшафтні чинники кривбасу. Це літогеннні зміни – геологічна будова, рельєф, грунт, рослини. Початковий етап розвитку екзогенних процесів сприяє накопиченню техногенних відкладів, які залишаються одним з найбільш небезпечних об‘єктів забруднення довкілля а саме грунту. Для оцінки реальної загрози дії техногенезу на довкілля часто використовують екологічний моніторинг (контроль за станом грунтової біоти, а саме мікроміцетів як найбільш функціонального компонента грунтової біоти). Детально вивчались мікроміцети особливо рід Penicillium Link як найбільш розповсюджений в довкіллі займає 30% всієї мікробіоти за критеріями чисельності та різноманіття, характеризується високою біохімічною активністю, що надає грибам високу конкурентну стійкість у порівнянні з іншою грунтовою біотою. В межах кар‘єрно-відвального ландшафту формуються нові групи пеніціліїв, які мають значний потенціал щодо екологічного моніторингу і є більш адаптованими до сучасних екологічних умов. Так, велика групова кількість Penicillium Sp. зростає (частта трапляння 40,8 – 55,0%). Це означає формування різноманітних трофічних ланцюгів (симбіоз, паразитизм, мутуалізм тощо), що є важливим чинником для розуміння подальшого вивчення їх з еколого-фізіологічного погляду. Секція Monoverticillate Raper at Thome P. thomii P. frequentans P. spinulosum