Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

295 групі – M=8,56, у контрольній – M=6,40. У розподілі за рівнями виявлені суттєві відмінності: низький рівень пошуку відчуттів значно частіше зустрічається в контрольній групі (32%) порівняно з експериментальною (4%); натомість високий рівень властивий 20% осіб з тілесними модифікаціями та лише 4% без них. Цей результат підтверджує, що схильність до пошуку нових відчуттів є суттєвою характерологічною рисою, пов‘язаною зі схильністю до тілесних модифікацій, і що рішення про тілесну модифікацію частково детерміноване особистісною схильністю до поведінки, спрямованої на задоволення цієї потреби. Аналіз акцентуацій характеру за опитувальником Леонгарда-Шмішека виявив змістовно важливі відмінності між групами (рис. 1. Результати розподілу кількості виражених акцентуацій в контрольній та експериментальній групі). В осіб з тілесними модифікаціями найчастіше виявляються такі типи: гіпертимність (52%) – підвищена активність, ініціативність, схильність до ризику та нових вражень; екзальтованість (48%) – яскраві емоційні реакції, схильність до захоплення та натхнення; емотивність (40%) – глибоке переживання подій, чутливість; циклотимність (32%) – чергування піднесених і знижених настроїв. Найменш вираженими в цій групі є педантичність (4%), тривожність (8%) та дистимність (8%) – типи, пов‘язані з обережністю та уникненням ризику. Такий характерологічний профіль узгоджується з образом людини відкритої, емоційно насиченої, яка активно шукає нових переживань і виражає себе через яскраві зовнішні засоби, зокрема через тілесні модифікації.