Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

314 Основний матеріал . Війна як соціально-політичний феномен ще з античних часів перебувала в центрі філософських роздумів, над проблемами війни та миру замислювались Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон та ін. Старогрецький філософ Геракліт говорив, що ―…війна є батько всього, цар всього‖ [6]. Але таке явище як війна як будь-яку кризову ситуацію або хворобу можна розглядати з різних боків. Значний внесок в осмислення проблематики війни і миру належить геніальному німецькому філософу Г. В. Ф. Геґелю (1770–1831). Розвиваючи ідеї Канта, Фіхте та Шиллінга, він дійшов висновку, що війна породжується суперечністю. Існуючи як в природі так і в суспільстві війна є джерелом руху та розвитку [6]. У параграфі 324 свого філософського трактату «Основи філософії права, або Природне право і державознавство» Гегель вказує: «… високе значення війни полягає в тому, що завдяки їй зберігається моральне здоров‘я народів, проходить їхня байдужість до затвердіння скінченних визначенностей; так само як от рух вітрів не дає озеру загнивати, що з ним, безперечно, сталося б при тривалому безвітрі, так і війна оберігає народи від загнивання, яке, безперечно, стало б наслідком тривалого, а тим більше вічного миру» [2]. Отже, до війни можна ставитися як до явища, яке дає новий імпульс для зростання, в тому числі й професійного. Дивлячись з цього погляду на діяльність лікарів та медичного персоналу лікарень, можна стверджувати, що на тлі навантаження на потенціал як фізичної так і психологічної стійкості лікарів, у них з‘явилася можливість розширити рамки своєї професійної активності. Збройний конфлікт суттєво трансформував професійну діяльність медичних працівників, ставлячи перед ними низку складних завдань. В умовах масового надходження поранених, дефіциту ресурсів, загрози безпеці та емоційному перевантаженню лікарі та середній медичний персонал змушені приймати рішення, які у мирний час зустрічаються значно рідше. Екстремальні умови воєнного часу, незважаючи на високий рівень загроз та психологічного навантаження, можуть бути фактором інтенсифікації професійного розвитку медичних працівників, сприяючи прискореному накопиченню клінічного