Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

353 • Події Другої світової війни: на відміну від радянського наративу, який виокремлював лише концепт «Великої Вітчизняної війни» з жорсткою біполярною структурою «герої — колаборанти», матеріали Українського допомогового комітету, спогади вояків УПА та дивізії «Галичина» сформували альтернативну візію воєнних років із позицій бездержавної нації, зафіксувавши діяльність «третьої сили» — українського визвольного руху, а також трагедію переміщених осіб («Ді-пі») та загрозу примусової репатріації. • Правозахисний рух 1960–1980-х років: завдяки діяльності закордонних представництв Української Гельсінської групи та видавництва «Смолоскип» імені Василя Симоненка (Балтимор — Торонто), праці українських дисидентів (В. Чорновола, В. Стуса, І. Дзюби, М. Руденка) публікувалися на Заході й поверталися в Україну каналами «тамвидаву» та «самвидаву», виступаючи активним ретранслятором ідей суверенітету та прав людини. Попри колосальну цінність, використання еміграційних джерел вимагає від сучасного науковця високої методологічної культури та подолання посттоталітарних стереотипів. Діаспорній пам‘яті об‘єктивно притаманні певні деформації: надмірна романтизація втраченого минулого, гостра внутрішньопартійна та ідеологічна полеміка між різними еміграційними таборами, а також певна відірваність від реальних повсякденних процесів, що відбувалися всередині Радянської України. Відтак, сучасний дослідник має відмовитися від некритичного сприйняття матеріалів і застосовувати комплексний інструментарій: метод критичного аналізу тексту та компаративний метод, що передбачає обов‘язкове зіставлення діаспорних джерел із розсекреченими архівами радянських спецслужб (зокрема фондами СБУ) та сучасними польовими дослідженнями усної історії. Введення інформаційного потенціалу ВЗУ до широкого наукового обігу та полегшення доступу істориків до раритетних джерел реалізується через розбудову електронних ресурсів. На сьогодні електронні каталоги відділу сумарно охоплюють понад 65 716 описів книг і статей. В електронній базі даних розміщено понад 12 945 книг кирилицею та латиницею. З 2003 р. функціонують