Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

92 ефективності всіх інших компонентів. Кібербезпеку доцільно розглядати не як тотожне поняття, а лише як складову інформаційної безпеки. По-третє, обґрунтованою є потреба у цивільно-правовому вимірі — законодавчому закріпленні права особи на безпечне інформаційне середовище в Цивільному кодексі України та послідовному застосуванні принципу балансу інтересів особи, суспільства і держави. По-четверте, нормативно-правова база України потребує систематизації: закріплення єдиного визначення поняття та подолання фрагментарності законодавства у гармонізації з міжнародними та європейськими стандартами, що особливо актуально в умовах євроінтеграції та війни. На думку автора, ключовою методологічною помилкою є зведення інформаційної безпеки до суто технічних заходів захисту даних. Інформаційна безпека – це насамперед безпека людини в інформаційному просторі: захист її свідомості від маніпуляцій, прав на достовірну інформацію, гідності та приватності. Саме ця антропоцентрична перспектива має стати методологічним орієнтиром для подальшого розвитку законодавства та доктрини у цій сфері. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Шевчук М. О. До питання генези поняття інформаційної безпеки як складової національної безпеки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2023. Вип. 78, ч. 2. С. 134–139. 2. Котляров В. О. Основні підходи у концепції інформаційної безпеки. Актуальні питання у сучасній науці. 2023. № 1 (7). С. 474–484. 3. Кохановська О. В. Цивільно-правові аспекти інформаційної безпеки. Київ : Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2023. С. 1–5. 4. Шопіна І. М. Поняття інформаційної безпеки: концептуальні підходи до визначення. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія : Право. 2022. Вип. 13 (25). С. 133–140.