Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

132 УДК 616.9 Шкондіна Олена Феліксівна кандидат медичних наук, доцент Швед Юлія Володимирівна студентка Вінницький національний медичний університет Імені Миколи Івановича Пирогова кафедра епідеміології м. Вінниця, Україна АНАЛІЗ ЕПІДЕМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ЩОДО СКАЗУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ Анотація. Сказ, відомий людям задовго до нашої ери, ще досі залишається однією з найнебезпечніших інфекційних хвороб у світі через 100% летальність. Незважаючи на наявність ефективних вакцин, проблема сказу в Україні та, зокрема, у Вінницькій області, залишається гострою через низку факторів: нестабільна епізоотична ситуація через збереження значного резервуару інфекції серед диких та, особливо, безпритульних тварин; вплив військової агресії РФ на унеможливлення повноцінного контролю популяцій диких тварин та зростання чисельності безпритульних тварин; аналіз аптечних мереж Вінниці показав повну відсутність антирабічних вакцин та імуноглобулінів у вільному продажі, що робить громадян критично залежними лише від запасів державних лікувальних закладів, а отже вимагає від постраждалих високого рівня відповідальності та негайного звернення до медичних установ одразу після контакту з підозрілою на сказ твариною; недостатня обізнаність населення щодо перебігу захворювання та необхідного алгоритму дій при контакті з ймовірно зараженою твариною підкреслюють необхідність всебічної активної просвітницької роботи серед громади. Метою дослідження був аналіз епідеміологічної ситуації зі сказу у Вінницькій області. Матеріали та методи включали огляд та аналіз офіційної звітності ДУ «Вінницький обласний ЦКПХ МОЗ України», матеріалів ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області та результатів власного соціологічного дослідження, реалізованого методом анонімного онлайн-анкетування на платформі Google Forms. Ключові слова: сказ, епідеміологічний нагляд, зоонози, антирабічна профілактика, вакцинація тварин, громадське здоров’я, епідеміологічний аналіз, обізнаність населення, Вінницька область. За даними Вінницького обласного центру контролю та профілактики хвороб, епізоотична ситуація по сказу у Вінницькій області за 2026 рік свідчить про збереження високої інтенсивності епідеміологічного процесу. Впродовж 4 місяців 2026 року сказ було лабораторно підтверджено у 66 тварин, що на 4,8% більше за аналогічний період минулого року (63) [1]. Водночас за підсумками всього 2025 року на Вінниччині зареєстровано 146 випадків сказу серед тварин, що перевищило показник 2024 року в 1,4 рази (101 випадок) [3]. З початку 2026 року сказ серед тварин реєстрували у всіх районах області: у Вінницькому – 25 випадків, Хмільницькому – 14, Гайсинському та Тульчинському районах – по 9, Жмеринському – 8, Могилів-Подільському – 1, що підтверджує статус Вінниччини як ензоотичної території. У структурі захворюваності тварин протягом зазначеного періоду: найбільшу питому вагу мають лисиці – 63,6 % (42 випадки), собаки – 18,2 % (12 випадків) та коти – 18,2 % (12 випадків). Варто зазначити, що вагомою залишається частка диких тварин, зокрема червоної лисиці, що свідчить про активну циркуляцію збудника в природньому середовищі. Особливе занепокоєння викликає той факт, що за антирабічною допомогою з приводу укусів та ослинення тваринами до лікувальних закладів області всього за 4 місяці 2026 року звернулись 1 586 особи (у 3,0 рази менше, ніж в 2025 – 4782 особи) [2]. Значну кількість постраждалих зареєстровано у Вінницькому районі – 856 осіб, Гайсинському – 219, Жмеринському – 154, Хмільницькому – 150 Тульчинському – 140 та Могилів-Подільському – 67. Антирабічні щеплення були призначені 982 особам, що склало 61,9% від загальної кількості осіб, які звернулися за антирабічною допомогою (у 2025 році – 2827 особам, що складало 59,1% від загальної кількості осіб). Отримали повний курс щеплень 646 осіб (65,8%) від числа призначених. Неможливо оминути увагою статистику захворюваності та звернень серед дітей, адже близько 17% від загальної кількості осіб, покусаних тваринами з підозрою на сказ, - це діти віком до 18 років – 262 особи, з найчастішими враженнями в ділянку обличчя та шиї (найнебезпечніші локалізації).