Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

29 AGRICULTURAL SCIENCES AND FOOD УДК 314.1 Хорешко Надія Володимирівна викладач вищої категорії, викладач-методист Багмут Роман Борисович викладач вищої категорії, викладач-методист Спінжар Тетяна Миколаївна викладач вищої категорії Дубина Андрій Валентинович викладач вищої категорії Чістікова Наталія Миколаївна викладач Берестинський аграрно-технічний фаховий коледж м. Берестин, Харківська область, Україна АГРАРНІ НАУКИ ТА ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН, СТРАТЕГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ШЛЯХИ ВИХОДУ З КРИЗИ Аннотація: У статті досліджено сучасний стан агропромислового комплексу України та його роль у забезпеченні національної та глобальної продовольчої безпеки в умовах системної кризи, зумовленої воєнними діями, руйнуванням логістичних ланцюгів та деградацією земельних ресурсів. Проаналізовано стратегічне значення вітчизняного аграрного сектору як ключового драйвера економіки держави. Виявлено основні деструктивні чинники, що стримують розвиток галузі. Обгрунтовано, що інтеграція наукових досягнень у виробничі процеси є фундаментальною умовою гарантування стабільності продовольчої системи України. Ключові слова: аграрний сектор, продовольча безпека, аграрні науки, системна криза, повоєнне відновлення, агропромисловий комплекс, інноваційний розвиток, експортний потенціал. Аграрний сектор традиційно є локомотивом української економіки. Проте сьогодні, концепція «Україна – житниця світу» трансформується. На зміну простому експорту сировини має прийти високотехнологічне виробництво, інтеграція наукових досягнень та жорсткий фокус на внутрішню і глобальну продовольчу безпеку. Взаємозв’язок між розвитком аграрних наук та продовольчою політикою держави став питанням національного виживання та геополітичного впливу[1]. Сучасний стан аграрної науки в Україні можна охарактеризувати як період вимушеної трансформації та адаптації до екстремальних умов: руйнації та релокації наукової бази, цифровізації та продовольчої програми в умовах логістичних обмежень. Внаслідок бойових дій значна частина дослідницьких полів, лабораторій та селекційних центрів, особливо на сході і півдні України, зазнали руйнувань або опинилися в зоні окупації[3]. Це призвело до втрати унікальних генетичних банків рослин та ліній тварин. Але, попри труднощі, українська наука активно продовжує інтегрувати технології точного землеробства, використовуючи БПЛА для моніторингу посівів та супутниковий аналіз ґрунтів. Актуальним залишається рух до європейських екологічних стандартів, таких як Європейський зелений курс, що вимагає зменшення використання пестицидів та перехід на біопрепарати[4]. І взагалі, державна продовольча програма сьогодні переорієнтована на забезпечення внутрішньої стабільності, такої як створення стратегічних запасів та диверсифікацію експортних шляхів, тобто альтернативних портових хабів. Головний акцент при цьому зміщується з кількості вирощеного зерна на переробку всередині країни, тобто на виробництво готових продуктів харчування з високою доданою вартістю. Не меншою є і важливість розвитку аграрної галузі в продовольчій політиці України, тому що це не просто наявність хліба і виробів у магазинах, це – фундамент національної безпеки, демографічної стабільності та зовнішньої політики держави. Економічним базисом при цьому всьому є забезпечення значної частки валютних надходжень України та стабільність роботи галузі, а це, в свою чергу, підтримує курс національної валюти та фінансування оборонного та соціального секторів економіки[3].