Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

36 критерієм максимальної генерації (кВт·год), а й за агрономічними критеріями — тепловий стрес, вологість листя, фотосинтетично активна радіація; створення систем моніторингу «подвійного виходу» (електроенергія + агропоказники) як основи для доказової сертифікації й страхування. Троммсдорфф та ін. [8, с. 342] визначає цифровізацію управління APV-системами як один із ключових технологічних пріоритетів найближчого десятиліття. У звіті «Можливості для агровольтаїки у Сполучених Штатах» [9, с. 31] наголошується на потенціалі машинного навчання для просторового підбору оптимальних конфігурацій APV з урахуванням мікрокліматичних і агрономічних умов. Інтеграція методів машинного навчання потенційно дозволяє підвищити точність прогнозування врожайності та продуктивності системи в реальному часі, що суттєво знижує інвестиційні ризики. Для подолання бар'єру окупності доцільним є використання моделей LCOE + «agro-value» (нормалізована вартість енергії + агротехнологічна цінність), які дозволяють оцінити: сукупну цінність системи (енергія, врожай, вода, кліматичний ризик); сценарний аналіз чутливості до тарифних коридорів, ринкових цін на продовольство та змін урожайності; обґрунтування контрактних схем — оренда, енергокооператив, Power Purchase Agreement (PPA), спільні проєкти «фермер + інвестор». Для малих і середніх господарств особливо актуальна розробка спрощених інструментів фінансової оцінки (калькулятори, скорингові моделі), доступних без залучення дорогого консалтингу. Наука має сформувати об'єктивну доказову основу для дерегуляції без зловживань. Це передбачає: розробку критеріїв пріоритетності агровиробництва (мінімальний рівень і якість агродіяльності як умова надання статусу APV); стандартизовані метрики ефективності — LER, продуктивність водних ресурсів, стабільність врожаю, показники біорізноманіття; протоколи польових випробувань і верифікації (що, як і протягом якого терміну вимірювати). Куппарі та ін. [16, с. 5] показали, що досягнення цілей сталого розвитку в рамках APV-проєктів безпосередньо залежить від якості агровиробничої складової та наявності вимірюваних індикаторів. Впровадження таких критеріїв унеможливить реєстрацію звичайних наземних СЕС під виглядом агровольтаїчних. Найефективніший шлях подолання соціальних бар'єрів — мережа демонстраційних об'єктів із відкритими протоколами результатів (урожай, вода, енергія, витрати) у репрезентативних агрокліматичних зонах. Науковий компонент таких полігонів включає багатолокаційні досліди за єдиною методикою та підготовку інженерно-агрономічних інструкцій для фермерів і навчальних програм для агрономів. Висновки. 1. Агровольтаїка є технологічно підтвердженим рішенням підвищення ефективності землекористування – показник LER у більшості досліджень перевищує 1,0, а синергетичний ефект щодо водних ресурсів і мікроклімату задокументований у різних кліматичних зонах. 2. Попри значний потенціал, широке впровадження APV-систем стримується низкою агрономічних, економічних та нормативних чинників — агрономічні (затінення), інженерні (складність і вартість конструкцій), регуляторні (відсутність правового статусу) та соціальні (низька поінформованість фермерів), — що стримують масштабування. 3. Пріоритетними напрямами наукових досліджень є: агрономічна оптимізація під затінення; стандартизація агро-дружніх конструкцій; розробка цифрових двійників і AI-алгоритмів оптимізації трекінгу; формування науково обґрунтованих критеріїв та метрик для регулятора; розгортання демонстраційних полігонів із відкритими протоколами. 4. Впровадження агровольтаїки є перспективним з огляду на потенціал сонячної радіації, аграрну орієнтацію економіки та потребу у відновленні децентралізованої енергетики. Ключовими передумовами є створення нормативно-правової бази і підтримка пілотних проєктів у репрезентативних агрокліматичних зонах. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Dinesh H., Pearce J. M. The potential of agrivoltaic systems. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2016. Vol. 54. P. 299–308. DOI: 10.1016/j.rser.2015.10.024. 2. Combining solar panels and food crops for optimising land use: Towards new agrivoltaic schemes / C. Dupraz et al. Renewable Energy. 2011. Vol. 36, no. 10. P. 2725–2732. DOI: 10.1016/j.renene.2011.03.005. 3. IEA PVPS. Trends in Photovoltaic Applications 2022. Report IEA-PVPS T1-43:2022. Paris : IEA, 2022. 120 p.