Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

52 ECOLOGYAND ENVIRONMENTAL PROTECTION TECHNOLOGIES УДК 574 Єсіпова Наталія Борисівна канд. біол. наук, доцент Форощук Володимир Володимирович аспірант Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара м. Дніпро, Україна Сахненко Юлія Володимирівна вчитель біології Гребцова Ліана Анатоліївна вчитель біології ліцей №6 Самарівської міської ради м. Самар, Україна АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЦЕНОЗІВ ПРИТОЧНОЇ СИСТЕМИ ДНІПРОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА Анотація. Розглянуто сучасні проблеми екологічного стану Дніпровського водосховища та його приточної системи. Надані обмежені відомості щодо стану біоценозів двох річок – притоків І порядку, зазначені основні види забруднень та їх вплив на гідробіонтів. Показана актуальність подальших комплексних досліджень біоценозів річкової системи. Ключові слова: дніпровське водосховище, притоки, види забруднень, гідробіоценози. Після руйнування Каховського водосховища внаслідок воєнних дій єдиною великою водоймою стратегічного значення на території степового Придніпров’я залишилось Дніпровське (Запорізьке) водосховище. Багатофункціональне значення Дніпровського водосховища обумовлено використанням його води для питних, господарчо-побутових, зрошувальних та рибогосподарських цілей густонаселеного і індустріально розвиненого регіону. Крім того, водосховище підпитує ґрунтові води, що має велике значення для сільського господарства засушливих земель південно-східної частини України. Збереження якості і кількості прісної води – одна з основних стратегічних задач нашої країни. На якість води Дніпровського водосховища впливає багато факторів природнього та антропогенного походження. З моменту масштабної воєнної агресії на території України басейн Дніпровського водосховища опинився в зоні активних бойових дій. В його акваторію потрапляють стічні води зруйнованих підприємств, каналізаційної системи та ін., а також бойові снаряди з токсичними вибуховими речовинами. Останні роки ми спостерігаємо помітне збільшення вмісту у воді та ґрунтах водосховища важких металів (міді, свинцю, заліза), що є доказом мілітарного впливу [1, с. 44]. Суттєвий вплив на гідроекологічний режим водосховища здійснює його приточна система. Притоки Дніпра – річки Самара, Інгулець, Базавлук містять стічні води гірничо-металургійних комплексів. У середні за водністю роки частка стічних вод в них може досягати половини річного стоку [2, с. 76]. Неочищені стічні шахтні води, що потрапляють у річки, містять велику кількість мінеральних речовин, у тому числі важких металів, внаслідок чого загальна мінералізацію води в річках підвищується в декілька разів. Так, в гирлі р. Самара загальна мінералізація води досягає 4 г/дм 3 , у Самарській затоці Дніпровського водосховища – 2 г/дм 3 , а на більш віддалених від гирла р. Самара ділянках водосховища – 0,5 г/дм 3 [1, с. 41]. Певну небезпеку для екосистеми Дніпровського водосховища уявляють малі і середні річки, що приймають до себе техногенні стоки металургійних, хімічних, машинобудівельних та інших підприємств. Крім того, на водозбірній площі річки Коноплянка (права притока Дніпра) розташовані