Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

62 виконання завдань надходять у вигляді зворотного зв’язку, що дає змогу уточнювати дані, оцінювати ефективність прийнятих рішень і коригувати подальші дії. З позицій системного аналізу ІКС «Імпульс» реалізує функції інформаційної системи, визначені у ВКДП 6-26(01).01 «Інформаційні та автоматизовані системи управління». Система забезпечує автоматизацію збору, накопичення, обробки та надання інформації користувачам відповідно до їх функціональних обов’язків, підтримує автоматизований документообіг, сприяє формуванню звітності та підготовці управлінських рішень [2, с. 10]. Впровадження ІКС «Імпульс» дозволило замінити паперовий документообіг цифровими процесами та створити основу для подальшої інтеграції з іншими цифровими сервісами Міністерства оборони України [3]. Ключовим елементом бойового контуру управління є система DELTA, яка забезпечує інтеграцію інформації з різних джерел розвідки, відображення оперативної обстановки в режимі реального часу та підтримку процесів управління військами. Важливим напрямом розвитку системи є використання технологій штучного інтелекту для автоматизованого виявлення та ідентифікації ворожої техніки, що сприяє зменшенню навантаження на операторів та прискоренню обробки розвідувальної інформації. Завдяки інтеграції даних із різних джерел у режимі реального часу підвищується ситуаційна обізнаність командирів і скорочується час прийняття управлінських рішень [4]. Для оцінювання ефективності даноцентричних систем підтримки прийняття рішень доцільно використовувати показники KPI, які характеризують швидкість обробки інформації, точність виявлення об’єктів та оперативність формування рекомендацій. Практичним прикладом є система DELTA, у якій реалізовано модуль автоматичного виявлення ворожої техніки на основі технологій штучного інтелекту. За офіційними даними, точність виявлення становить 70 % унікальних одиниць техніки, а середній час виявлення цілі — 2,2 секунди. Наведені показники свідчать про здатність системи істотно прискорювати обробку розвідувальної інформації та підвищувати ефективність підтримки прийняття рішень у бойових умовах. Особливо показовим є скорочення циклу СОРД. Досвід російсько-української війни демонструє суттєве скорочення цього циклу: якщо раніше середній час від виявлення російської цілі до передачі даних для нанесення удару міг становити до 72 годин [5] , то завдяки застосуванню цифрових платформ управління та безпілотних систем він скоротився до кількох хвилин. Це свідчить про якісну трансформацію швидкості функціонування сучасних систем управління військами. Водночас стрімке зростання кількості FPV-дронів, роботизованих платформ і сенсорних систем створює нові виклики, пов’язані з обробкою великих масивів даних та необхідністю їх автоматизованого аналізу. Узагальнені показники ефективності роботи модуля автоматичного виявлення техніки в системі DELTA наведено в табл. 1. Таблиця 1 Показники ефективності модуля автоматичного виявлення техніки в системі DELTA Показник Значення Точність автоматичного виявлення техніки 70 % Середній час виявлення цілі 2,2 с Уражень цілей на добу ~ 2000 Отримані результати підтверджують ефективність використання даноцентричного підходу в системах військового управління. Автоматизація збору та аналізу інформації забезпечує скорочення часу проходження даних, підвищення оперативності реагування та зростання рівня ситуаційної обізнаності командирів, що безпосередньо впливає на результативність бойових дій. Водночас розширення можливостей автоматизованих систем управління військами та інтеграція алгоритмів штучного інтелекту в процеси збору, обробки й аналізу даних супроводжуються не лише підвищенням ефективності прийняття рішень, а й появою нових ризиків. Зростання рівня автономності технічних систем поступово зміщує функції людини від безпосереднього управління до контролю та нагляду за роботою алгоритмів. За таких умов особливої актуальності набувають питання забезпечення людського контролю, відповідальності за прийняті рішення та дотримання норм міжнародного гуманітарного права під час застосування систем на основі штучного інтелекту. Одним з основних ризиків функціонування систем із ШІ є застосування летальної автономної зброї (Lethal Autonomous Weapons) — систем, здатних самостійно виявляти, обирати та уражати людські цілі без втручання людини. Основна небезпека таких систем полягає в можливості їхнього масштабного використання без належного людського контролю, що підвищує ризики неконтрольованого застосування сили та порушення норм міжнародного гуманітарного права.