Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

107 PSYCHOLOGYAND PSYCHIATRY УДК 159.92 Алещенко Ольга Володимирівна ст. викладач Ковалевська Крістіна Геннадіївна студентка Дніпровський гуманітарний університет м. Дніпро, Україна ВПЛИВ ДОСВІДУ ПОРТРЕТНОЇ ФОТОСЕСІЇ НА САМООЦІНКУ, ОБРАЗ ТІЛА ТА ЖІНОЧУ ІДЕНТИЧНІСТЬ ЖІНОК Анотація. У тезах представлено результати емпіричного дослідження впливу досвіду портретної фотосесії на психологічні характеристики жінок віком 25–45 років (N = 60). За схемою «до – після» зафіксовано статистично значуще зростання самооцінки, позитивного образу тіла, автентичності й задоволеності життям та зниження соціальної тривожності й страху негативного оцінювання. Окреслено структуру кореляційних зв’язків і практичне значення отриманих результатів. Ключові слова: самооцінка, образ тіла, жіноча ідентичність, портретна фотосесія, соціальна тривожність, позитивне ставлення до тіла. Сучасна жінка перебуває в інформаційному середовищі, насиченому ідеалізованими візуальними образами, що транслюються соціальними мережами та рекламою. Постійне порівняння себе з такими образами підтримує незадоволеність зовнішністю, яка набула характеру «нормативного невдоволення» [3, с. 174]. На цьому тлі зростає потреба в доступних і культурно прийнятних психологічних практиках підтримки жіночого ресурсу. Однією з таких практик є портретна фотосесія трансформаційного типу, проте систематичних досліджень її психологічного впливу досі бракує. Це й зумовило мету нашого дослідження — вивчити вплив досвіду портретної фотосесії на самооцінку, образ тіла та жіночу ідентичність. Теоретичним підґрунтям роботи слугували теорія самосприйняття Д. Бема [1], теорія об’єктивації Б. Фредріксон і Т.-Е. Робертс [3], а також психологія позитивного образу тіла, у межах якої позитивне тілесне ставлення розглядається як любов, повага і вдячність до власного тіла [5, с. 55]. На їх основі побудовано модель, що пояснює вплив фотосесії через механізми самопізнання, корективного емоційного досвіду, контрольованої експозиції, суб’єктного тілесного вираження та дзеркального відображення з боку фотографа. Емпіричне дослідження проведено за квазіекспериментальним дизайном із повторними вимірюваннями «до – після» на вибірці з 60 жінок віком 25–45 років (M = 37,2; SD = 5,6). Застосовано шість валідизованих методик: шкалу самооцінки Розенберга (RSE) [4], шкалу автентичності (AS) [6], шкалу позитивного ставлення до тіла (BAS-2) [5], шкалу задоволеності життям (SWLS) [2], шкалу соціальної тривожності Лібовіца (LSAS) та коротку шкалу страху негативного оцінювання (BFNE). Статистичне опрацювання здійснено за критерієм Вілкоксона з обчисленням величини ефекту d Коена. Узагальнені результати наведено в табл. 1. Таблиця 1 Динаміка психологічних показників до і після фотосесії (N = 60) Показник M до M після d Коена Самооцінка (RSE) 20,50 23,03 0,48 Позитивний образ тіла (BAS-2) 23,10 29,95 1,28 Задоволеність життям (SWLS) 17,03 21,42 1,05 Автентичне життя (AS) 12,63 15,52 0,76