Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

134 Якість життя (SF-36, бали) 71,4 ± 6,8 82,6 ± 6,2 <0,01 Результати, наведені в таблиці 4.2, демонструють статистично достовірну перевагу (p<0,05) розробленої програми за більшістю показників. Зокрема, дистанція шестихвилинної ходьби у пацієнтів експериментальної групи на 15–20% перевищує аналогічний показник контрольної групи, що свідчить про кращу відповідь на реабілітаційні заходи. Показники якості життя за SF-36 у пацієнтів, що отримували авторську програму, є достовірно вищими (p<0,01), що корелює зі зменшенням больового синдрому та підвищенням рівня функціональної незалежності. Аналіз частоти постопераційних ускладнень у досліджуваних групах відображено в таблиці 4.3. Таблиця 4.3. Частота ускладнень після цементного ендопротезування кульшового суглоба (%) Ускладнення Контрольна група Експериментальна група Контрактури 14% 6% Порушення ходи 18% 8% М’язова слабкість 22% 10% Хронічний біль 16% 7% Повторна госпіталізація 9% 4% Дані таблиці 4.3 свідчать про значно нижчу частоту постопераційних ускладнень у пацієнтів експериментальної групи. Ранні мобілізація, індивідуалізований підбір засобів фізичної терапії та мультидисциплінарний супровід суттєво знизили ризик розвитку контрактур (з 14% до 6%), порушень ходи (з 18% до 8%) та м'язової слабкості (з 22% до 10%). Ці дані узгоджуються з висновками сучасних клінічних досліджень [17; 23]. Отримані результати підтверджують ефективність застосування сучасних реабілітаційних технологій, телереабілітації та мультидисциплінарного підходу, що відповідає міжнародним рекомендаціям OECD та WHO щодо організації реабілітаційної допомоги після ортопедичних операцій [11; 24]. Висновки Проведене дослідження дозволило науково обґрунтувати та розробити технологію фізичної реабілітації для відновлення рухової діяльності пацієнтів після цементного ендопротезування кульшового суглоба. Встановлено, що анатомо-фізіологічні особливості кульшового суглоба та специфіка цементної фіксації ендопротеза визначають необхідність поетапного, індивідуалізованого підходу до реабілітації. Розроблена трьохетапна програма, що включає ранню активізацію, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапевтичні методи, телереабілітацію та мультидисциплінарний супровід, довела свою клінічну ефективність. Порівняльне дослідження підтвердило статистично значущу перевагу запропонованої технології перед стандартною програмою реабілітації за показниками функціональної активності, якості ходи, болю та якості життя (p<0,05–0,01). Впровадження телереабілітації та мультидисциплінарного підходу сприяє зменшенню частоти постопераційних ускладнень, скороченню термінів відновлення та покращенню соціальної адаптації пацієнтів. Практичне значення результатів полягає в можливості їх застосування у реабілітаційних центрах, ортопедичних відділеннях та навчальному процесі закладів вищої медичної освіти.