Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

138 Харків у ХХ столітті пережив вже травмуючий опіт руйнувань та появ порожнеч внаслідок воєн, особливо 2й світової (під час 1й світовий Харків знаходився далеко від лінії фронту та. хоча кілька місяців перебував під німецькою окупацією, не зазнав значних руйнувань). Місто було після звільнення 23 серпня 1943 р. тотальною «urban voids», руїновану міську порожнечу. «Слід війни» накрив 70% площі міста. Харків був відновлений практично наново згідно з генеральним планом архітекторів В. Алабяна та А. Маяк 1945 року. З одного боку це перервало поступовий безперервний природний розвиток міста та радикально змінило його структуру. З іншого для Харкова природньо раптова поява гігантських просторових, соціальних і адміністративних феноменів у порожнечах та перетворення їх із чогось чужорідного на елемент ідентичності. Таким було саме виникнення міста в умовно порожньому Дикому Полі, несподівана поява Університету (він став своїм лише на середини 40-х років, Слобожанським), статус столиці та Площа Дзержинського та інші. Деякі будівлі, що пережили 2-ю світову війну та відновлення (або відтворення), отримали нещодавно руйнування, і тепер їх знову можна віднести до міських пустот, «слідів війни». Насамперед, це Палац Праці та будівля ОДА. Рис. 2. Палац Праці фото В.Дворникова та будівля ОДА фото П.Дорогой Можна прийняти ци руйнування та розібрати ци будинкі, щоб побудувати щось нове, що відповідає новим будівельним матеріалам і технологіям виходячи виключно з бізнесінтересів. Але треба пам'ятати, що місто не обмежується структурами для утилітарних функцій, а за Мішелем де Серто наповнене «привидами» – міфами, історіями, скритимі верствами пережитого, що роблять місто складнішим та цікавішим. Навіть страшними травмуючими історіями, як, наприклад, місце зруйнованої синагоги на вул. Громадянська 19, де були замучені 400 євреїв, в основному дітей і старих. Цьому місцю судилося надовго залишитися міською порожнечею, «слідом війни», примарою міста, бо складно уявити забудову його чи розраховувати на коротку пам,ять городян. Відповідь на запитання як чинити з міськими порожнечами, що належать до «слідів війни», що можна зробити окрім музеефікації та перебудови, можуть дати проектні практики, гіпотезі та роботи, що розглядають ці проблеми. Останнім часом було оголошено кілька міжнародних конкурсів, присвячених цій темі: Фонд Нормана Фостера оголосив конкурс на розробку проекту відбудови Харківської обласної державної адміністрації та громадської зони прилеглої площі Свободи та конкурс на відновлення району Північного Салтовського жилого району на відомій конкурсній платформі Buildner, які були проведені у 2024 р. Крім того, на плотформі INSPIRELI 15/06/2026 закінчується конкурс на відновлення Садиби Павлова в м. Харків з ініціативи В. Дворникова. Місто вже отримало (і ще отримає) палітру архітектурних проектів, ідей, гіпотез, пов'язаних з такою складною, яка загрожує фантомними болями темою як міські пустоти «сліди війни».