Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

45 Мікросервісна архітектура забезпечує поділ системи на окремі сервіси, кожен з яких виконує окрему функцію, наприклад розрахунок тепловтрат, економічний аналіз, обробку кліматичних даних та формування рекомендацій. Вона характеризується високою масштабованістю та гнучкістю, однак потребує додаткових механізмів інтеграції та синхронізації даних між сервісами [1]. Сучасні дослідження підтверджують доцільність використання модульних підходів у СППР для забезпечення адаптивності до змін предметної області [4]. Водночас для СППР у будівельній галузі такий підхід може призводити до надлишкової складності інтеграції та обміну даними. Найбільш збалансованим рішенням є трирівнева архітектура, що поділяє систему на рівні інтерфейсу, бізнес-логіки та зберігання даних. Для СППР це забезпечує незалежне оновлення моделей розрахунку, розширення бази матеріалів і модифікацію алгоритмів оцінювання без впливу на інші компоненти. Такий підхід спрощує супровід програмного забезпечення та підтримує незалежний розвиток системи [1]. Порівняльний аналіз архітектур надано в таблиці (табл.1). Таблиця 1 Порівняння архітектурних підходів Критерій Монолітна Трирівнева Мікросервісна Масштабування Низьке Середнє Високе Оновлення моделей Складне Просте Просте Підтримка даних Обмежена Гнучка Дуже гнучка Складність реалізації Низька Середня Висока Придатність для СППР Низька Висока Середня На основі проведеного аналізу обрано трирівневу архітектуру системи підтримки прийняття рішень, орієнтовану на оцінювання та вибір енергоефективних заходів для будівель (Рис1. Узагальнена архітектура СППР для задач енергоефективного будівництва). Рис. 1. Узагальнена архітектура СППР для задач енергоефективного будівництва Для вибору найбільш ефективного заходу термомодернізації доцільно використовувати багатокритеріальні методи підтримки прийняття рішень, які дозволяють одночасно враховувати технічні, економічні та екологічні показники [2, 3]. Для оцінювання ефективності заходів використовується показник зменшення енергоспоживання, що розраховується за формулою: , (1) E = Q_before − Q_after Q_before × 100% де Q_before - споживання енергії до модернізації; - після впровадження рішень. Q_after Застосування подібних показників дозволяє оцінювати потенційний ефект від впровадження запропонованих рішень та підвищувати обґрунтованість рекомендацій системи.