Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

74 • Вміст міді (Cu, кларк-20 мг/кг, ГДК (рухома форма)- - 3,0 мг/кг) - у місці горіння перевищує кларк у 5 разів і у 34 рази ГДК, проте вже на відстані 1 м знижується в 16 раз і значно нижчий за кларк, перевищення ГДК спостерігалось на відстанях 1 м (у 2 рази), 1,5 м (у 1,2 рази) та відсутнє на відстані 100 м; • Вміст нікелю (Ni, кларк – 40 мг/кг, ГДК (рухома форма) -4 мг/кг) - перевищує кларк в 1,6’2,8 разів в радіусі 1,5 м від місця горіння техніки, а на відстані 100 м є значно нижчим, ніж його кларк. Така ж тенденція спостерігається стосовно кратності перевищення ГДК – у 28,9 разів (місце горіння), у 20,3 рази (1 м), у 16,8 рази (1,5 м) та у 5,1 рази (100 м); • Вміст кадмію (Cd, кларк – 0,5 мг/кг, ГДК- 1,5 мг/кг) – має незначне перевищення кларку лише у місці горіння, а перевищення ГДК відсутні на всіх досліджених відстанях; • Вміст цинку (Zn, кларк – 50 мг/кг, ГДК (рухома форма) -23 мг/кг) – в епіцентрі горіння перевищує кларк у 8,81 рази і дещо знижується до 6,2 разів на відстані 100 м від нього. Перевищення ГДК цього елементу спостерігається в усіх точках – від 19,2 в епіцентрі горіння до 13,5 на відстані 100 м; • Вміст хрому (Cr, кларк – 200 мг/кг, ГДК Cr(VI) – 0,05 мг/кг, ГДК Cr(ІІI) – 6,0 мг/кг) – перевищення кларку у 1,2 рази зафіксовано лише в місці горіння, а перевищення ГДК відсутні на всіх досліджених відстанях; • Вміст марганцю (Mn, кларк – 850 мг/кг, ГДК-1500 мг/кг) - значно нижчий за його ГДК та кларк в усіх досліджуваних пробах. Таким чином, військова техніка є джерелом значного надходження важких металів, особливо свинцю, міді та цинку. Забруднення носить локальний характер, розповсюджується на декілька десятків метрів, проте зберігається на високому рівні упродовж багатьох років. На відстані 100 м від місця горіння військової техніки, вміст усіх важких металів, окрім свинцю, хрому та цинку не перевищує їх кларки та ГДК. Оцінку загального рівня забруднення територій навколо осередків горіння військової техніки виконано за методом комплексного індексу Немерова (NIHI), який враховує як середній, так і максимальний рівень забруднюючих речовин [3, 4]. Метод є особливо ефективним, оскільки підкреслює домінантний (найсильніший) негативний вплив, не згладжуючи пікові значення забруднень. Індекс дає змогу об‘єднати кілька чинників, що впливають на рівень забруднення, в єдину бальну оцінку рівня екологічного ризику. Ризик забруднення ґрунтів є показником ймовірності погіршення фізичного, хімічного або біологічного стану земельних ресурсів внаслідок надходження токсичних речовин, що призводить до деградації екосистем та загрожує здоров‘ю людини. Розрахунок здійснювали на основі індексів забруднення ґрунту (ІЗГ – співвідношення вмісту хімічних речовин до гранично-допустимі концентрації) для кожної речовини. Відповідно до розрахунків визначена наступна послідовність елементів, що створюють ризики: Pb > Cu > Cr > Ni > Zn > Mn > Cd. З усієї низки лише два елементи Mn і Cd характеризуються вкрай малими індексами і не спричиняють забруднення (ІЗҐ<1,0). При цьому, за сумарним показником середнього рівня забруднення всіма дослідженими речовинами, з урахуванням домінантного фактору негативного впливу, на всіх відстанях фіксується високий рівень забруднення території з перевищенням найвищого показника шкали (P N > 3 «сильне/важке забруднення території – дуже поганий/кричний стан середовища, екологічне лихо»), а саме: перевищення допустимого значення у місці горіння у 176,9 разів; на відстані 1 м – у 33,63 рази, на відстані 1,5 м – у 9,88 рази; на відстані 100 м – у 4,66 рази (за рахунок вмісту Zn). Зважаючи на динаміку, поширення забруднення від епіцентру горіння вірогідно лише на відстані 200 м, ризик забруднення ґрунту сягне значення «помірне/середнє забруднення - порушення екосистеми, компенсована криза» (2,0<P N ≤ 3,0). При цьому, в межах 150 м ареалу спостерігатиметься високий вміст свинцю, який є високотоксичним важким металом (речовина І класу токсичності) віднесений Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) д о десяти найнебезпечніших хімічних речовин у світі. Одним із шляхів надходження в організм людини токсиканта є вживання сільгосппродукції, вирощеної на забруднених свинцем ґрунтах. Ризик для здоров‘я людини від забруднення ґрунту важкими металами оцінювали за методом на основі моделі пробіт-регресії, запропонованої фахівцями Національного університету цивільного захисту України [ 5, 6] з використанням залежності «доза-ефект». Показники розраховувались з використанням концентраційних показників для 100 м відстані,за межею якої землі почали використовувати. Сумарний показник ризику від впливу забруднення усіма дослідженими важкими металами ґрунтів сільськогосподарського використання становив 0,85 – небезпечний ризик для здоров‘я населення (5 клас небезпеки – 0,8-1,00 дуже великий вплив на здоров‘я). Згідно з діючими обмеженнями, використання для вирощування сільськогосподарських культур, пасовищ для худоби,