Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford International Science Forum‖ (June 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 84 p.

6 характеристиками держави. Саме такі показники дають змогу визначити, наскільки дипломатичні механізми впливають на розвиток національної економіки та її стійкість у кризових умовах [6, с. 39]. Український досвід останніх років показує, що економічна дипломатія стала важливим чинником стабілізації зовнішньоекономічної діяльності. У 2016–2021 рр. експорт України зріс на 78 %, а імпорт — на 64 %. Після початку повномасштабної війни ці показники суттєво погіршилися: експорт скоротився на 29 % від рівня 2021 р., тоді як імпорт зменшився лише на 2,5 %. У 2022–2025 рр. відбулося поступове пристосування зовнішньої торгівлі до нових умов завдяки відкриттю альтернативних логістичних маршрутів, розширенню співпраці з Європейським Союзом і підтримці торговельних коридорів [7]. Важливо, що така стабілізація не була випадковою. Вона спиралася на попередньо сформовану інституційну базу економічної дипломатії: участь України у Світовій організації торгівлі, міжнародних стандартизаційних і торговельних структурах, а також дію угод про вільну торгівлю. Наявність партнерських зв‘язків, міжнародної довіри та дипломатичних каналів дала змогу швидко мобілізувати підтримку в умовах війни й частково компенсувати втрату традиційних логістичних можливостей. Особливо помітною стала роль економічної дипломатії у сфері залучення фінансових ресурсів. Якщо у 2021 р. міжнародна фінансова підтримка України становила 9 млрд євро, то у 2022 р. вона різко зросла до 133,6 млрд євро. У 2023–2025 рр. обсяги допомоги залишалися значними, що було пов‘язано з програмами МВФ, Світового банку, Європейського Союзу, США та інших партнерів [8; 9]. Водночас прямі іноземні інвестиції зазнали коливань: після падіння у 2022 р. до 1152 млн дол. США вони частково відновилися у 2023 р., але залишилися вразливими до безпекових ризиків. Економічна дипломатія України в умовах війни виконує подвійну роль. З одного боку, вона забезпечує короткострокову кризову підтримку — фінансування бюджету, допомогу для критичної інфраструктури, підтримку експорту та імпорту необхідних товарів. З іншого боку, вона формує довгострокові передумови відновлення — участь у програмах реконструкції, просування українських секторів на міжнародні ринки, розвиток партнерств та залучення інвесторів. Для систематизації сильних і проблемних аспектів української економічної дипломатії доцільно використати метод «балансу сил» (табл. 1). Він дає змогу визначити, які чинники підтримують міжнародні економічні позиції України, а які — обмежують їх ефективну реалізацію. Таблиця 1 Сильні та проблемні аспекти економічної дипломатії України Сили, що підтримують економічну дипломатію Сили, що стримують економічну дипломатію Підписання Угоди про асоціацію з ЄС та угод про вільну торгівлю Бюрократичні перепони та недостатня координація між державою і бізнесом Активна участь у міжнародних економічних організаціях Політична нестабільність і залежність від геополітичних змін Нарощення потенціалу окремих секторів: аграрного, оборонного, технологічного Конкуренція на глобальних ринках і санкційні обмеження Програми підтримки експорту та залучення інвестицій Недостатня аналітична база для ухвалення стратегічних рішень Цифровізація окремих інструментів економічної дипломатії Недостатньо розвинена інфраструктура просування національного бренду Позитивний імідж України на міжнародній арені Ризики корупції та потреба у більшій прозорості використання міжнародної допомоги *Складено авторами на основі узагальнення результатів дослідження Дані табл. 1 свідчать, що економічна дипломатія України має значний потенціал, але його реалізація потребує подолання внутрішніх інституційних бар‘єрів. Найбільш важливими перевагами є міжнародна підтримка, позитивне сприйняття України, досвід участі у світових економічних організаціях і наявність перспективних експортних секторів. Водночас слабка координація між державою та бізнесом, недостатня аналітика ринків і обмежені можливості просування національних брендів знижують результативність дипломатичних інструментів. Стратегічне посилення економічної дипломатії України має відбуватися за кількома напрямами. По-перше, необхідне зміцнення інституційної взаємодії між Міністерством закордонних справ,