Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (June 19-21, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 122 p.

108 забезпечують архітектурну доступність для людей з обмеженими можливостями. Важливим аспектом виступає джерело фінансування, бо на даний час в своїй більшості це приватний сектор, тоді як коштів з державного бюджету простежується значна нестача [6]. Таким чином, даний фактор впливає на інклюзивний спортивний об’єкт ще на стадії проєктування. Ергономічний фактор відіграє ключову роль у проєктуванні архітектурних просторів. Процес організації простору базується на аналізі антропометричних показників різноманітних груп користувачів, що впливає на встановлення таких параметрів, як висота стель, ширина евакуаційних шляхів, радіуси поворотів, а також оптимальне розміщення предметів меблі та технічного обладнання [7]. Даний фактор впливає на призначення, розташування інклюзивного спортивного центру, зручність, безпеку та рівні можливості для всіх верств населення. Інженерно-технічний фактор впливає на технічне оснащення будівлі: на наявність інженерно- технічних конструкцій будівлі (ліфти, підйомні платформи, автоматичні двері, адаптоване освітлення) та технічного оснащення інклюзивних спортивних залів (спеціальні тренажери, підйомники в басейнах) [8]. Даний фактор дає змогу формувати актуальний архітектурний простір, побудований на засадах універсального дизайну. Такий підхід гарантує зручність для різноманітних груп користувачів та забезпечує сталу економічну й соціальну рентабельність спортивних об'єктів у довгостроковій перспективі. На основі проведеного дослідження виявлено, що проєктування інклюзивних спортивних комплексів обумовлено багатогранною взаємодією різних факторів: містобудівних, природо- кліматичних, соціально-демографічних, економічних, ергономічних та інженерно-технічних. Сукупність цих компонентів формує специфічну модель спортивної архітектури. Ключовими принципами цієї моделі є забезпечення рівних можливостей для всіх, універсальність використання та інтеграція у суспільство людей з різними фізичними, сенсорними та когнітивними особливостями. Таким чином, при розробці проєктів інклюзивних спортивних споруд важливо враховувати весь спектр факторів впливу. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ 1. Конвенція про права осіб інвалідністю. Резолюція генеральної асамблеї ООН № 61/106 : ратифікована Законом України від 16 грудня 2009 p № 1767-ІV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text (дата звернення: 13.06.2026). 2. ДБН В.2.2-40-2018. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення [Електрон. ресурс]. – Чинний від 01.04.19. – Електрон. текст. дані. – Київ.: Мінрегіон. 2018. – 70 с. – URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/dbn_v_2_2_40/1-1-0-1832 3. Іванова О., Лебідь М., Брем С., Свєт Є. Універсальний дизайн у громаді: простір, предмети, інформація та послуги / О. Іванова, М. Лебідь, С. Брем, Є. Свєт; заг. ред. Іванова О. – Київ, 2021. – 24 с. 4. ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди. Зі зміною № 1. [Електрон. ресурс]. – Чинний від 01.10.2010. – Електрон. текст. дані. – Київ.: Мінрегіонбуд, 2010. – 47 с. URL: https://e-construction.gov.ua/files/new_doc/3074773761493305251/2023-04-06/2f12be2d- 18d3-4706-a951-7a857091bb9e.pdf 5. Через війну кількість людей з інвалідністю в Україні зросла на 600 тисяч. URL: https://usionline.com/post/13001 (дата звернення: 13.06.2026). 6. Цимбалюк С.М. Стан та перспективи розвитку спортивно-оздоровчої сфери в Україні // Вісник Хмельницького національного університету 2020, No 4, Том 3. 28 вересня 2020р. С. 31-36. DOI: 10.31891/2307-5740-2020-284-4(3)-5. 7. Сьомка С.В. Ергономіка та ергодизайн: підручник / С.В. Сьомка. – К.: НАКККіМ, 2017. – 604 с. 8. Проєктування Реабілітаційних центрів. URL: https://tpgmedical.group/medichni- ustanovi/reabilitatsijni-tsentri/ (дата звернення: 13.06.2026).