Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (July 17-19, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 160 p.

17 Валютні ризики Через девальвацію національної валюти гривневий еквівалент раніше взятих номінованих у валюті (доларах та євро) зобов'язань автоматично підскочив, додатково роздмухуючи загальну суму боргу. Через масштабне європейське фінансування кардинально змінився валютний склад боргу. Частка зобов'язань, номінованих у євро, зросла до 45%, випередивши долар США (23%). Загалом 79% боргу номіновано в іноземній валюті, що створює постійний девальваційний тиск на бюджет при коливаннях курсу гривні Тиск реструктуризацій Хронічне зростання боргового навантаження змусило уряд проводити регулярні раунди переговорів із комерційними кредиторами (власниками єврооблігацій) щодо відтермінування виплат та часткового списання, аби уникнути офіційного дефолту та зберегти ліквідність для фінансування оборони. Важливим фінансовим маркером стало досягнення угод із міжнародними власниками єврооблігацій про відтермінування виплат до 2030 року Запуск інструменту ERA (Proceeds generated from Russian assets) Новим маркером з кінця 2025 року та у 2026 році стало отримання масштабних кредитів під заставу прибутків від заморожених російських активів. Формально ці кошти збільшують обсяг держборгу, але їхнє обслуговування й погашення повністю перекладені на закордонні активи РФ, що знижує прямий фіскальний тиск на українських платників податків Джерело: складено авторами за [1; 3; 4] Реалізація та формування політики управління державним боргом здійснюються відповідно до Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки [4] через заходи щодо залучення довгострокового пільгового фінансування та максимізації частки грантів у офіційній підтримці; шляхом поступового збільшення строковості внутрішніх запозичень; підтримки комунікацій з інвесторами, зокрема для сприяння розвитку внутрішнього ринку капіталу. Боргова криза критично обмежує спроможність держави фінансувати економіку, оскільки обслуговування зовнішніх зобов'язань поглинає необхідні ресурси. В умовах жорсткого дефіциту ліквідності виникає критичний дисбаланс між виконанням фінансових вимог кредиторів та забезпеченням національного суверенітету. Основними наслідками цього процесу стають секвестр видатків розвитку, валютний тиск на критичний імпорт та втрата фінансової автономії. Для аналізу трансформації державних пріоритетів підтримки розглянемо консолідовану динаміку видатків державного бюджету України на сектор безпеки й оборони та аграрний сектор, які формують національну і продовольчу безпеку (табл. 2). Таблиця 2. Структурно-динамічний аналіз видатків держбюджету на оборонний та аграрний сектори за 2021-2026 рр., млрд грн, % Роки Видатки на оборону Частка у бюджеті Видатки на агросектор Частка у бюджеті Характер фіскального розподілу 2021 232,0 15,60% 5,4 0,36% Базовий розподіл фіскальних ресурсів 2022 1 530,0 50,30% 1,2 0,04% Початок війни: оборонний сектор поглинає кожну другу гривню 2023 2 630,0 65,60% 0,8 0,02% Пік фіскальної консолідації, максимальне урізання галузей 2024 3 730,0 87,40% 5,1 0,12% Абсолютна мілітаризація. Запуск донорських програм підтримки 2025 3 980,0 87,50% 10,2 0,22% Стабілізація пропорцій. Подвоєння асигнувань на агросектор за рахунок зовнішніх позик 2026 4 410,0 87,80% 14,9 0,30% Історичний максимум оборонного кошторису. Відновлення агросектору коштами ЄС та Світового банку Джерело: складено авторами за даними [1]