Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

104 Жидам чи нежидам належить майбутнє. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 110 (125), 15 травня). 6 квітня 1917 року Америка оголосила Німеччині війну, щоб, мовляв, «забезпечити світ для демократії»! Результат – усім відомий; злиденну демократію як вінець людської творчості, і зроблено все для збольшевізування світу. Всі держави потонули у фінансовій неволі Волстріту. Тільки європейські держави мали заплатити Америці коло 15.000.000.000 доларів боргів. Сам уряд США покинув поле бою з боргом 42.000.000.000 доларів, і американський «народ-переможець» опинився у злиднях. Єдиним справжнім переможцем вийшла покликана в 1931 році до життя жидом Павлом Варбургом банкова організація «Федераль Різерв Борд Сістем», яка не тільки Європі, а й самим США позичала гроші на ведення війни. Чергові сплати данини, виплачуваної золотом, що відпливали з Європи до Америки, пливли до каси е американської держави, а до кас банку «Федерель Різерв Борд». За цим банком ховаються справжні керівники таємної світової політики, які в «Американському жидівському комітеті» створили свій жидівський центральний уряд. У 1917 році під їх покровом діяв Вудро Вільсон, а сьогодні діє Франклін Делано Рузвельт. Мета цієї «центральної жидівської ради» – силоміць запрягти весь нежидівський світ у ярмо фінансової неволі, щоб на руїнах збольшевизованого людства збудувати світову жидівську державу з центром у Палестині. Ненависть американців, яку виливали вони колись на демократичну Німеччину, виявляється тепер у тій самій формі, у всіх відмінах і з тими самими наклепами. Імперську Німеччину вони ставили нарівні з гунами й варварами. «Повідрубувані рученята бельгійських жінок» «повідрізувані груди бельгійських жінок» належали тоді до найчастіше вживаних засобів жидівсько-американської залякувальної пропаганди. Німецька демократія перестала вже інувати і настала націонал-соціалістична Німеччина, але в Америці змінились тільки імена відповідальних представників народу, вибухи ж їх ненависті до Німеччини такі ж самі, як і в 1917 році.