Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

115 Ісідор Любін М. – керівник статистичного відділу в Нью-Йоркському бюро праці. Едольф Дж. Сабат – уродженець Чехії, депутат конгресу. Герман П. Копенлян – уродженець Росії, депутат конгресу. Герєрт Г. Лєман – губернатор штату Нью-Йорк. Радник і приятель президента. Тісно зваязаний з міжнародними банкірами. В наведенему списку мова йде тільки про державних службовців. А про безліч жидівських банкірів, королів преси тощо, які мають великий вплив на всі ділянки життяч сполучених Штатів і на їх президента Рузвельта, нічого й говорити. Цей жидівськийсклад уряду Рузвельта – головна причина невгамовного підбурювання до війни сполучених Штатів проти держав Осі та їх союзників. Жиди в Сполучених Штатах ведуть війну проти Гітлера [10]. Щоп’ятниці – жидівські конференції у Рузвельта. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 239 (254), 14 жовтня). Щоп’ятниці в Білому домі в Вашингтоні відбуваються конференції, де президент Рузвельт відповідає на запитання журналістів. На перший погляд ці конференції здаються доцільними, бо на них президент ніби довідується від добре поінформованих та авторитетних осіб про настрої населення США. Непосвяченим у таємниці Білого дому спочатку здається, що президент щиро відповідає на запитання, і що таким чином нарід дістає добрі інформації про погляди уряду в різних поточних питаннях. В дійсності ж на цих конференціях збираються тільки певні людці, що захищають теж певні, відомі президентові інтереси. Відповідь на кожне запитання, що її потім має почути загал, спершу старанно підготовляють. Один із цих газетних інформаторів – це Вальтер Ліпман, інтимний приятель жидівського банкіра і могутнього рузвельтівського радника Фелікса Франкфуртера. До них «найсвітліших» кіл належать і знаменита Доротея Томасон, що має зв’язок з банк з банкірським домом Морнгана, і представник газети «Чікаго Ньюс», він же рупор жидівського дому Кун, Леб і Кун – Генрі Люа, видавець популярних газет «Ляйф», «Тайм» і «Форчен», якому дає гроші «міністр закордонних справ торговельного дому Моргана». Лямонт та родич Рузвельта Елсеп зобов’язані публікувати лише те, що накаже