Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

130 демонстрували большевики, жиди, негри та духівництво англо-американських церков, закликаючи до братання Москвою. Ця організована жидами маніфестація мала з нашого погляду дуже сумні наслідки. Зібралося коло 3.200 чоловік. Киплячий казан жидів, негрів, духівництва, присяжних підбурювачів та базікал, які намагалися пояснити, чому треба дбати про добробут совєтів і продовжувати боротьбу проти нового ладу, якого прагнуть народи Пакту трьох. Учасники маніфестації спочатку слухали підбурювальну промову кентерберійського декана Гевітта Джонсона, відмого як активний сталінський агент, яка передавалапся з Англії по радіотелефону. Далі на кону цього совєтського балагану виступив колишній абат Американського собору святої Трійці в Парижі Гікман, що гидко лестив большевикам, які по-звірячому розправилися з його співбратами. Від нього не хотів відставати редактор газети «Голос негра» Павелл, з захопленням вигукуючи, що совєти дають приклад усьму світові. Всі союзні країни повинні йти за цим прикладом. Після негра, що так успішно большевизувався, виступив нарешті генеральний консул його британської величності в Нью-Йорку Хаггард. Він викрив справжню мету цього великого большевицького галасу, закликаючи до посиленої допомоги совєтам, «бо Німеччина все ще технічно не подолана». Цілий ряд всяких організацій в Англії та Америці взялися до діла. Лукаві брехуни та підбурювачі з гучними іменами всюди намагалися перекопати своїх слухачів, що большевики були дійсно найвірнішими друзями. Яких тільки могли бажати союзники. Недовір’я не припускалося. Само собою зрозуміло, що в цей час, коли совєти гинуть за свободу демократій, треба бути щедрими в наданні їм певних прав. Пані Рузвельт також ввійшла до цієї кліки і популяризує большевизм за чаєм, на зборах та інтимних вечірних бесідах.