Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

156 І сажотрус милується незайманістю білого лебедя, і сторож трупарні з насолодою вдихає чарівний аромат троянди. У повії також може прокинутися любов до дітей, а у вбивці – милосердя і шляхетність. Щоправда, ми не відчували цього у працівників НКВД. Але це пояснюється просто: там працювали здебільшого не люди, а юди, єдиним моральним критерієм яких було «тридцять серебреников». Коли ж іноді й траплялись там люди нежидівської крові, то вони належали до покидьків людства, що цілком асимілювалися в сморідній атмосфері кагалу, виплесканій «батьком народнім» з Кремля. До цього кагалу, звичайно, не можна прикласти жодного вимірника людської доброчесності… Але є ще, виявляється, особи високого духовного рангу, які, лицемірно надягши маску гуманності, намагаються втягти в юдейський кривавий кагал, асимілювати в ньому цілу європейську націю. Тут ідеться про єпископів кентерберійського і вестмінстерського, які в спілці з британським обер-рабином доктором Герцем організували «Комітет юдеїв і християн». Чого, власне, хочуть ці добродії з британської церкви? Яке вовче нутро ховається у них за фіговим листком християнської гуманності? – Вони хочуть не більше і не менше, як «знищити гітлеризм», тобто знову поставити під загрозу юдо-большевицьких пазурів усю Європу, тобто поновити терор НКВД, знущання з християнських храмів і священнослужителів, здійснити мрію жидівства про панування над світом, знищити надбання культури, кинути нові мільйони людей на жертовник ненажерливому Молохові. Не віриться, що пастирі англійських християн пішли теж уторованим шляхом «тридцяти серебреников». Але чим же інакше можна пояснити потворну спілку вищих керівників християн з брудними представниками кривавого Юди? Та чи не здається вам, панове архієпископи, що британський нарід, коли невблаганна історія зірве у нього з очей надягнену вами пов’язку, затаврує вас ненавистю і прокляне як христопродавців? Народи Нової Європи це вже зробили… [15].