Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

207 джерелом такого брехливого твердження є очевидно вигадки і припущення стокгольмської газети «Дагенс Ньюхетер», яка належить англофілу-жидові Боньє. А коли це так, то само собою зрозуміла цінність такого повідомлення з «шведських» джерел [37]. Осло. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 254 (269), 31 жовтня). У Норвегії видано закон, згідно з яким юдейське майно конфіскується на користь держави. Цей закон стосується юдеїв – норвезьких підданців, а також до тих. що не маючи державної приналежності, живуть у Норвегії [38]. Велику увагу приділено положенню Болгарії. (Українське Слово. Київ. - 1941. - № 55, 12 листопада). Жиди в Болгарії мусять віддати болгарській державі 20-25 % свого майна. Прибуток від цього становить понад 2 мільйони левів [25]. Болгарська преса про іудеїв. (Українське Слово. Київ. – 1941. – № 67, 26 листопада). Софія, 24. Болгарська газета «Днес» пише, що іудейське питання в новій Європі є вже питанням расовим, і тому іудеїв необхідно вигнати з нової Болгарії [39]. Вісті з-за кордону. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 81 (96), 11 квітня). В Софії (Болгарія) опублікований список юдеїв, яким закон про захист нації дозволяє й надалі займатися торгівлею. З 4.272 юдеїв-тогівців з цього моменту лише 761 зможуть буи власниками торговельних підприємств. Решта повинна ліквідувати підприємства до 1 вересня. Неліквідовані до зазначеного підприємства будуть конфісковані [40]. Розв’язання юдейського питання в Болгарії. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 210 (225), 10 вересня). Болгарська рада міністрів підготувала призначення комісара в юдейських справах [41]. Вислання жидів. (Відродження. Орган Роменської Міської Управи. – 1943. – № 58 (165), 30 липня). Вислання жидів з болгарської столиці здебільшого закінчено. Із 27.000 жидів, які жили в Софії, 25.000 уже вислані із столиці в інші місця Болгарії [42]. Таким чином, ми бачимо, що на сторінках українських газет періоду нацистської окупації детально розглядалися антисемітські процеси в країнах Європи, копіювання німецьких законів щодо «остаточного вирішення єврейського питання».