Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

23 1.1.Розвиток, розселення, заняття, положення євреїв в СРСР Антисемітизм в Російській імперії був, фактично, узаконенний в закон про євреїв, справжній расизм, апартеїд і вигляді «межі осілості» призводив до пригнобеного становища євреїв у імперії. На всі данні газет можна відповісти одним твердженням, реченням: «Всі ці революціонери, діячі не були юдеями, пови, фактично, не сповідували іудаїзм, перестали бути віруючими і тому єврейський народ не відповідає за їх діяльність. Жиди в Совєтському Союзі. (Жиди в Совєтському Союзі. Відродження. Орган Роменської Міської Управи. – 1943. – № 34 (141), 7 травня). Велика битва, в яку ми вступили восени 1939 року, ведеться тепер трохи інакше, ніж за першої світової війни, а саме – ведеться вона також і духовною зброєю. Німецький нарід не кинутий тепер, як було в 1914-1918 роках на поталу брехні, що своїм павутинням обплутувала весь світ. Британська пропаганда, якою керує Черчілль, чимраз більше втрачає свою силу, відколи німецька пропаганда, протиставляючи брехні правду, щоразу відкидає і спростовує всякі її наклепи. До жидівських брехунів з лондонських трибун і до їх жидівських підбрехачів з американських редакцій враз приєднався жидівський галас московського гучномовця. Все, що з цього моменту звідти надходить, є мішанина за англійським рецептом, тільки брутальніша й незграбніша, з добре відомими в Німеччині з давніх часів «пролетарськими тонами», а саме слізливо-сентиментальні заклики, брутальне шахрайство й звичайнісінька лайка. А що совєтська агітація нічого не може протиставити тверезим, опертим на фактах звідомленням німецької армії, то вона вдається до такої тактики: сіяти замішання бодай незграбним перекручуванням фактів. Не маючи змоги відкинути німецькі дані, вона щоразу твердить щось протилежне тому, що твердила перед тим, завзято щось спростовує навіть тоді, коли нема вже чого заперечувати, перевертає догори ногами числа полонених і трофеїв і одночасно визнає щоразу тільки половину своїх справжніх матеріальних втрат. Там, де большевикам точно доведено їх численні звірства, вони приписують їх «варварським ордам наці», хоч це звучить зовсім неправдоподібно.