Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

42 Україна Білорусь Керівний склад 20,7 24,5 Фахівці 35,0 31,7 Решта урядовців 38,6 32,7 Обслуговуючий персонал 5,7 11,1 Отже, в Україні кожний пятий, а в Білорусі кожний четвертий жид урядовець належав до корінного складу. Якщо віднести й жидів-фахівців, які в СССР були поставлені в добрі умови, то вийде, що більше половини жидів – державних урядовців займали високі посади. Одночасно ця таблиця показує, що категорія «обслуговуючого персоналу», тобто нижчих службовців, в дуже незначній мірі складалася з жидів. Причини того, що державні установи були переповнені жидами, – подвійні. По-перше, тут позначилося те, що вже перед революцією большевицька партія мала значний прошарок жидів, які зараз же після переходу влади до совєтів захопили керівні пости й потягли за собою своїх родичів, друзів та приятелів. По-друге, після «ліквідації» нежидівської інтелігенції совєтська влада знайшла в жидах готові до служби елементи з освітою, що перевищувала середню. В другій великій професійній групі жидів, а саме в групі ремісників і кустарів, також відбулися значні зрушення за час панування совєтів. В 1926 р. вона охоплювала 19,5 % всіх працюючих жидів, а разом з торгівцями й підручними, звязаними з ремісниками, - навіть 25 %. За даними перпису 1926 р. жиди-кустарі розподілялися за різними галузями так: Україна Білорусь Галузь виробництва % жидів- ремісників % до загальної кількості ремісників % жидів- ремісників % до загальної кількості ремісників