Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

57 1.2. Деякі євреї – діячі СРСР. Людська психіка так влаштована, що завжди у всьому кругом винуватий інший В передмові наведено статтю «За що ненавидять євреїв». Ненависть до радянського комуністичного ладу була направлена і на діячів єврейського походження. Цим у повній мірі скористалися фашисти через українські газети періоду окупації. Одне слово «Лицеміри», ним була забруднено весь єврейський народ. Лицеміри (А.Гаврилюк. Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 115 (130, 21 травня). Юдеї здавна відомі своїм умінням приховувати свої гешефти і спритні операції. Разом з цим у крові цього, з дозволу сказати, «народу» жив вічний страх за свою підступність і підлотк. Юдеї вимолювали в свого бога прощення за гріхи і допомоги в усяких «махерствах», майстерно удаючи з себе бідних і нещасних ізраїлітян. Лікар Мілютін якось розповів мені цікавий випадок, який свідчить про уроджений потяг юдеїв до обману, брехні і лицемірства. Родина дуже бідних жидів побивалася, чекаючи близької смерті якогось свого родича. Не було кінця їх молитвам і сльозам. Запрошеному лікареві, не зважаючи на всі вжиті заходи, довелося незабаром константувати смерть. Йому й раніш платили дуже мало, тепер же було зовсім ніяково вимагати гонорар, тим більше, що родина ця перебувала в дуже скрутному стані. Лікар збирався вже йти. Але як тільки поширилась чутка про смерть родича, кімнату враз заповнили жиди найрізноманініших професій. Один з них, старий жид, на вигляд дуже побожний, одразу ж почав вимагати від голови засмученої родини грошей на похорон, пам’ятник та інші видатки. Хазяїн дав йому… золоту п’ятірку. Але з нього почали глузувати і, галасуючи, вимагали ще. Той дав ще кілька золотих монет. Та й цього було мало. Тоді, понишпоривши ще десь і ще в чомусь, він витяг ще цілу купу золотих монет і передав їх організаторові пишного похорону.