Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

82 охоронити юдейство від розчинення в і нших націях; він також є рух; який міцно тримається старих традицій свого народу – гебрейської мови і батьківщини в Палестині. Але як ставиться ця частина юдейства до большевицької Росії? Голова другого інтернаціоналу Вандервельде після своєї подорожі до Палестини видав 1926 р. книжку «Країна Ізраїля. Марксист в Палестині», де він константує, що 90 % всіх сіоністів у Палестині належать до тієї або іншої марксистської партії. Не доводиться, звичайно, вже говорити про те, що Ізраїль вітає комуністичну революцію в Росії, розглядаючи її як свою власну революцію, як свій золотий вік. Але юдей не тільки розкладник і руїнник – він переважно марксист і не тому, що безумовно поділяє талмудично-софістичні тези марксистської економічної системи, він навіть не читає «Капітал» Маркса, та йому це й не потрібно, бо не економічна система становить суть вчення Маркса, а його загальний світогляд. Філософія марксизму є крайній матеріалізм, який не тільки заперечує існування духовного світу, але й ненавидить його. І юдей став марксистом саме тому, що по своїй духовній і етичній природі він не тільки не визнає ідейни цінностей, але й ненавидить їх. В книзі юдея Отто Вейнінгера «Стать і характер», яка була видана ще до першої світової війни і перекладена більшістю європейських мов, вміщений цікавий і глибоко продуманий розділ про юдеїв, який по своїй щирості не лишає більш нічого бажати. На питання, чому юдей є цілковитий матеріаліст (тобто марксист), автор дає таку відповідь: юдей не хоче нічого знати про божествену основу людини, про людську душу, бо він сам бездушний, а як може той, хто не має душі, прагнути до її безсмертя. Тому юдей прагне розглядати світ по змозі банально і звичайно. Так влучно ще ніхто не характеризував суті юдея. А про комунізм Вейнінгер писав: «Комунізм, як тенденцію до громадськості, треба завжди відрізняти від соціалізму, як прагнення до громадського співробітництва і до визнання людигни в кожному своєму члені. Соціалізм – арійське, а комунізм – юдейське вчення [22]. Про ворога Німеччини СРСР сказано, що «Совєтський Союз – «обітована земля» для жидів». (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 234 (249), 8 жовтня).