Коваль Г. П. Захоплення Мадагаскару Великобританією та інші маловідомі операції Другої світової війни / Коваль Геннадій Павлович. – Миколаїв – 2020. – 110 с.

Коваль Г. П. Захоплення Мадагаскару Великобританією та інші маловідомі операціїДругої світової війни 10 панування над цим льодяним островом тривало до 1814 року, коли Норвегія осамостійнилась, але Іслянд аж до світової війни залишився під гегемонією Данії. Чуже панування відчула Ісляндія особливо в половині 17 ст., коли Данія перетворювалась в абсолютну монархію. Попереднє століття було виповнене в Ісляндії релігійним змаганням між протестантами і католицизмом. В цій боротьбі лютеранство перемогло католицизм й наслідком, того крім інших єдностей Ісляндія осягнула і повну єдність релігійну (99,5 % – це лютерани). Після перетворення в абсолютну монархію Данія тяжкою ногою налягла на Ісляндію. Була заведена торговельна монополія, що економічно руйнувала країну, «поданщено» ісляндський державний апарат, майже цілковито було обмежено краєвий парламентаризм. В 1800 р. прийшло до формального скасовання ісляндського парламенту, а за п’ятьдесять років переведено ґрунтовну зміну ісляндської адміністрації в напрямі данської централізації. Таким чином ісляндську автономію було скасовано, а нові адміністративні уряди для Ісландії було зосереджено в столиці Данії, Копенгагену. Там же опісля сидів також ісляндський, генерал-губернатор. Дійшло і до зворхнього поданщення: урядовою мовою Ісляндії стала мова данська. Після 1814 року, одночасно з усіми кроками касування ісландської волі приходить до слова й національне пробудження та відроджуються самостійницькі стремління ісляндців. Цей ісляндський ренесанс нерозлучно зв’язаний з іменем великого працівника на національному ісляндському ґрунті, який вивів свій нарід на нові шляхи його історичного розвитку – з ім’ям Йода Сіґурдсона, який став ідейним провідником свого народу в середині 19 ст. Закінчивши високі студії в Копенгазі, та проживаючи ціле своє житя в Данії – він всі свої сили та енерґію присвятив праці для національного відродження та політичного визволення свого народу. По спеціяльній освіті філолог та історик, видатний знавець скандинавської старовини й передовсім староісляндської минувшини, Сігурдсон попри свою фахову працю відразу полинув у громадську роботу, як публіцист та політик, організатор та пропаґатор своєї рідної справи. Він теоретично обґрунтовує стремління свого народу